Згадуючи Віктора Цоя (фотогалерея)

Музикант, композитор, культурний важкоатлет – Віктор Цой, фронтмен популярної радянської групи «Кіно», загинув в автомобільній катастрофі 15 серпня 1990 року. Але й нині, через двадцять п’ять років по тому, відчувається потужний вплив революційної творчості співака, якого часто називають російським Джимом Морісоном. 

Музикант, композитор, культурний важкоатлет – Віктор Цой, фронтмен популярної радянської групи «Кіно», загинув в автомобільній катастрофі 15 серпня 1990 року. Але й нині, через двадцять п’ять років по тому, відчувається потужний вплив революційної творчості співака, якого часто називають російським Джимом Морісоном.

1

Віктор Цой народився в Ленінграді в червні 1962 року. Його родина мала корейське коріння. 15-річний Віктор був відрахований із художнього училища. Через два роки по тому, в 1979-му, він почав писати пісні

 
2

Різновид пост-панку, який грав Цой, рок нової хвилі, не був прийнятий у Радянському Союзі. Тому юний співак приєднався до «андеграундної» музичної сцени Ленінграда, а також виступав на так званих квартирних концертах у Москві. Під час однієї з таких поїздок його гру у вагоні електропоїзда почув Борис Гребенщиков, відомий музикант і співак, фронтмен гурту «Акваріум». Після знайомства і подальшої співпраці Гребенщиков допоміг Цою записати перший альбом і сформувати власний гурт

 
3

Цой, зображений на фото, виступає зі своїм гуртом «Кіно» в Москві в 1988 році. Він дебютував на сцені в Ленінграді як соліст у 1982 році. Глибока лірика і оригінальна музика співака швидко перетворила його на сенсацію

4

У 1982 році Цой створив гурт «Кіно» і записав перший альбом під назвою «45». Пісня «Електричка», про людину, яка застрягла у приміському потязі і рухається в неправильному напрямку, була сприйнята як метафора життя в Радянському Союзі і було негайно заборонена

5

Цой і його «Кіно» швидко стають сенсацією.

У 1983 році вони виступили з піснею «Я объявляю свой дом (безъядерной зоной)». У 1986 році група випустила пісню «(Мы ждём) Перемен!» – вона стала гімном молодого покоління, що закликав його стати більш активними і вимагати політичних змін. Цією піснею гурт «Кіно» заробив собі репутацію в масштабах усього Радянського Союзу

6

Цой одружився з Маріанною Родованською у 1985 році. Того ж року в них народився син Олександр. Маріанна, яка померла від раку у 2005 році, була спадкоємцем Цоя і мала всі права на його музику після його смерті

7

У 1988 році Цой знявся у фільмі «Голка» режисера Рашида Нугманова (праворуч на фото). У центрі фотографії колега Цоя, акторка Ніна Ільїна. У фільмі Цой грає людину, яка відчайдушно намагається зламати залежність своєї подруги від морфію і боротися з наркомафією. Цой і «Кіно» записали саундтрек до фільму

8

Після трагічної смерті Віктора Цоя в серпні 1990 року в автомобільній катастрофі його друзі й шанувальники організовують концерт його пам’яті в Москві. Раніше того року гурт «Кіно» зіграв свій найбільший концерт, який зібрав 62 тисячі глядачів на стадіоні у Москві

9

Стіна Віктора Цоя на вулиці Арбат у Москві. Коли Цой загинув, газета «Комсомольська правда» написала: «Цой значить більше для молоді нашої країни, ніж будь-який політик, знаменитість чи письменник. Це тому, що Цой ніколи не брехав і не продавався…»

10

На фото портрет Цоя в центрі Санкт-Петербурга. У 2014 році депутат Державної думи Росії від прокремлівської партії «Єдина Росія» Євген Федоров зробив сенсаційну заяву, стверджуючи, що пісні для Цоя писало ЦРУ США, щоб знищити Радянський Союз. Син Цоя подав на Федорова в суд за наклеп на батька