Поминальные дни 21-го

На модерации Отложенный

Олекса Сивий

 

   Весна в этом году холодная, дождливая и неприветливая. Поздняя…Как и  Пасха…

   А у меня на сердце покой. Наконец-то мы с супругой вдвоем. И никого напрягать не надобно. Только, вот силы у нас не прибывают…

   В 18-м Хелены не было со мной. Прятались они, Вы ж помните, у Верунчика в Штатах.

   В феврале 2019-го меня зацепило трохи на передке і з моїми перевязками у Анатольича, а потом и с Гошиными похоронами, Ленке было не до кладовищ… Ну,а в 20-м напугали  ковидом этим…. Пожить же подолее всем охота: детям там-чем помочь, внуков лишний раз к груди прижать, та й  правнуків дочекатися.

   Убрались мы на Лесном и Байковом заранее. На Северном и Южном, простите родычи дорогие, не смогем…не поедем… Мысленно, разве..

   На Берковцах, естественно, с Викторией и Ленькой были. Могила у Гоши, конечно, немалая(там и Ирина,первая женка его, более 30 лет, как упокоилась. А в 2010-х,еще до войны,Георгий Петрович выкупил могилку соседнюю-заброшеную,соорудил оградку побольшее  и Виткины даные под. общим пам’ятником  дописал, под  своими. Ну,что б ей и Леньке мороки потом поменшее было… Справились вчетвером ……  

   А поздно вечером, впервые за год с лихуем, Вениамин-сын Гошин от брака первого, по скайпу объявился. Я ему давай докладывать, как отцову могилку прибрали, какие флауэрсы насадили… А он, послушав вполуха, поинтересовался лишь, когда мачеха с ним отцовыми статками делиться собирается… Ну…,тут я ему таких х..ев  напихал..как положено! Не сдержался, прости  Господи и.. Георгий Петрович покойный! И это ему еще повезло, что на Юльку не нарвался: та может ТАК «научить Родину любить»-мама не горюй!!! Кажу йому: поховати батька-у Вас з сестрою часу, дай Вам Боже здоров’я, стало; але на річницю його Ви приїхати не спромоглися… Вам вже по п’ятьдесят років…,а Вас Батько,як малих, до останнього утримував..і мені про Вас, довбойобів, слова поганого ніколи не дозволяв сказати… Ви ж в Україну,на мамкину могилу, за тридцять років тільки по разу і навідалися. Та й то,коли твоя фірмочка в 2007-му збанкрутувала,а в сестри  твоєї у 2009-му банк намагався будинок відібрати… Тільки спробуй до Вікторії з цим питанням полізти або мою Хелену напрягти. Яйця повідриваю!!!............... 

                             Маю надію,що зрозумів……….
===================================================================

     В поминальное воскресенье на «Лесное» взяли только Кузнецовых…Это, как бы, заведено так у нас с 2016-го; да и могилы практически  рядом…. 19-летний Толян, вымахавший выше меня, давеча примерял погоны офицерские уже, а Маришка расцвела ,как и положено расцветать девчатам по весне… Нещодавно привозил Толька к нам на смотрины дівчину, с которой вот уже несколько месяцев встречается. Гаяне нам сподобалась. Красавица. Да и рангу нашого… Батько ее, майор Украинской Армии Вазганян, как и родители Кузнецовых, погиб за Родину… Только в 2017-м…

Остальные все заняты  были…

   На вторник же поминальный - на Байковом - привалило нам! С утра понедельника еще, с Маямщины Верунька с Джошем, бойфрендом своим многолетним, «вдруг откуда ни возьмись». А на кладбище и Любаня с Родионом приехали,и Анатолий Анатольевич с Натахой и Сонечкой; Марыля с Иваром и Свеном даже раньшее нас пожаловали. 

   По три капли только выпили (без меня конечно)…,а сестра младшая всіх запрошує в свою хату на Терещенківській пом’янути батьків.. Ну,ми – Люди не гордії…Тим більше, що в Люби з Родіоном  давно не були вже….   На кладовищі ж плескати язиком про справи серйозні, ми із Джошем та Свеном не звикли…

   А ці пенсіонери таку поляну накрили!!!! Хелена ж мені тільки встигала буркати,що і того мені не можна вже, і цього… Попоївши трохи, діти побігли гратися в дальнюю, еще родительскую спальню, а мы прислушиваясь, хихикали  удивляясь, как легко Соня нашему Ивару(хлопцу по-жизни саавсэм нелоху)  локшину на вуха вішає. Ох,і дівка росте: комусь «такі кислиці сняться»!!! Наташка же виновато оправдувалась, что сама такой в детстве не была…

   Перво-наперво,Фея Маямская передала всем приветы от Баськи и Яна с Катрусей… 

Да, Ясь наш уже с полгода,как в Штатах обретался… А мы с Хеленой и не против. А то шо за сім’я: Катруся з хлопцями вже більше трьох років там; Ян-тут…Хлопці без батька… І Катажина по місяцю-півтора навіть не знала,чи живий він… А тут Джошуа Веркин ему и место в МФ США выхлопотал-в части под Бостоном…Посада невысокая, да и деньги пока небольшие…Но ничо: Джошина рекомендація,та і моє письмове прошеніє до його керівництва,маю надію, стануть Ясю в нагоді… Та і сам Ясь не одного мерикоського «котика» вартує..

   Всех,конечно,интересовало,что там Байден и чего ожидать от него Украине… Джош расстроил (не меня): президенту их новому плювать на країну заокеанскую…Особливо опосля сдачи вагнеровцев. Да и Путин, слухи на Капитолийском Холме ходят,-предложил его семье кусок жирный в российском газовом хозяйстве.. Посему, как я уже шесть лет толкую нашим «ебоевым генералам»: на себя нам рассчитывать надобно. И только!!! Железа какого штатовцы подбросят..,-уже спасибо… Да и свое железо давно треба не разворовывать, а производство налаживать. И не когда-то, а уже и давно.

   Окромя сего Байден, по Джошевым словам, Северный поток Хуйлу разрешает; и тепер у россиян,скорей всего,  руки будут развязаны… И воду на Крым с нас выдавливать, да и при случае, дальше на Донбассе и в иных местах продвигаться, не рискуя, что мы Европе газ перекроем..

Я-то давно такие финты, еще от Трампа, предполагал, а всім моїм ці новини мало сподобалися. Прийшлось  їх трохи заспокоювати. Кажу: якщо Україна наша за 400 років колоніального існування під Росією,не зникла……, то може Господь ще раз зглянеться та підтримає нас в святій боротьбі за Волю!

   Потом Натаха  пристала ко мне неслабо: -как,Командир думаєш, в этом годе наше недоразумение маланское, позор України зелений, знову Парад продинамит?

   -Думаю,не осмелится… Мене питали вже його люди…То я так,обережненько, порадив їм не вийобуватися більше,бо в моїх хлопців в Бахмуті та Києві, і в Борисових - у Маріуполі..; та й у інших ветеранів по всій Україні терпець може раптово урватися і тоді «им мало не покажется»… Как вещалось в демотиваторе, что  из Штатов давно еще прислал  мне Колька, Катрусин старшенький: « Во время войны власть не критикуют,-сказала Народу власть. Так во время войны предателей и воров вешают,-напомнил власти Народ»… А я и толкую всем хлопчикам своим, что пока не перестреляем да не перевешаем на каштанах пару сотен тварей, разом з Медведчуком,Шуфричем да Ермаком.,в память не войдут руководители наши. Тюрьмы ж они никогда не боялись бо судьи-падлы с ними в упряжке одной… А мы все в демократию граємося та забуваємо, також, скільки грошей та крові за останні роки з нас Рєнат Лєонідович со товариші випили… Викупили за дрібничку газ та електрику і останнє в людей забирають!

Он знову щось там підвищувати зібралися, казала мені дружина…Ми ж  все голову нахиляємо та платимо! І все самі з собою хитруємо, маючи надію,що хтось замість нас нагадає цим живоглотам, що треба межу мати; про совість вже й не кажу я. Бо й не було в них ніколи совісті тої…

   Тут и Хелена моя подключилась:

   -У меня,-говорит,-такое впечатление,что у этих полудурков Зеленского даже понятия об экономике никогда не было! Мало того,что меняют и дополняют налоговые правила по своему «недоразумению»… Так еще с отмыванием грошей да финансированием терроризма вздумали бороться способом извращеным: при проверне конечных бенефициаров,т.е. реальних владельцев фирм,подавай им (внимание!!!) нотариально завереную копию паспорта…. 

   -Это,как?-полезли на лоб очки у Веры. Ну,ежели ты гражданин одной страны,а фирму крупную открываешь в иной…Это дело понятное и общепринятое. Но,что б в Украине ловить Украинские фирмы таким …оригинальным способом… Ноу-хау какое-то!!!

   А в самом конце вечера Вера Николаевна отвела меня в сторону и продовжила розмову,що вони почали з Джошем ще вчора,як я забирав їх з Борисполя. Про те.що доходили до Джоша від ЦРУшників «дружніх», вісті про мене недобрі. Що деяким службовим особам рангу чималого на Московії дуже вже набридла моя діяльність по організації УТП; та й не всі там забули,як ми ще у жовтні 2018-го, Гаврюшке Любаниному ДТП устроили…Ну и иные наши с Борис Васильичем, Гришкой Лирником и иными ближними моими, деяния антироссийския.

   -То може,-питає,-Ви з Хеленкою та Свеновою сім’єю все ж таки переїхали б до мене чи до Надьки в Зеландію Нову. Від гріха подалі??? Невже ти,і не заслужив в України спокійної старості??!! Он мій Джош постійно нагадує,що йому в його фірмі охранній, краще за тебе, заступника і партнера не знайти. Та й гроші в нього там крутяться…не те,що в твоїх УТП. Міг би тобі щомісяця тисяч 10-15 платити; а далі й більше… Знаю-знаю,-закрила вона мені рота, що Вам з Хеленою все життя завжди всього «вистачало»… Але ж,якби не Хеленіні прибутки зараз,погодься,давно «лапу б смоктали»! Ну,і рано чи пізно, знаєш краще за мене, доберуться до тебе Гаврилкові колеги. Чи до Хелени…Або до Марилєвої родини. Як би Ви  їх із Свеном професійно не захищали і де б не ховали…

   - Доходили і до мене такі чутки з Московії, від людей вірних, Гошиних ще….-відповідаю. - І, звичайно, думав я вже над пропозицією твоєю…. Не вважай,що забув  і не вдячний Вам всім, за те що Ви  зробили за ці роки; за те,що мешкаючи довгий час в мирних, заможних країнах, не кинули мене з хлопцями та рідну Україну у важкі часи…; це ж скільки життів Українских Патріотів зберегли Ваші з Джошуа, Йосі Фурмана, Надюхи,Феї Новозеландської та Хєнріка-свата мого, передачі! Низенький Вам всім, Вєрко, уклін!!! 

   -Якщо умовиш Свєна з Марилєю до тебе переїхати, ми з Хелєю тільки подякуємо… Хотя, конечно, скучать за детьми вдвое больше станем …

   - Но если я сам воспользуюсь предложением твоим, пойми, как в глаза гляну через несколько лет тем воинам, что поверили мне за эти четыре года и пошли за мной? Что скажу на том свете Гоше, которому его семью оберегать и поддерживать обещал? Как рот раскрою в Гриши Лирника, Борис Васильича, Юльки, Натахи с Анатольичем присутствии? Что скажу в свое оправдание Оксане Григоровне - Валерки Плюмбума вдове и хлопцам  ейным??? Что лейтенант Кузнецов про меня своим сослуживцам расскажет??  И какими глазами, наконец, одним утром посмотрит на меня Хеля в благополучном, спокойном Кристчерче или Бостоне, осознав что по моей вине могилу с прахом сына оставили в Украине неприсмотреной….Не, Верунчик, лежать нам в этой-родной Украинской земле. А на Байковом с родителями или на Лесном с тещей и Збышком - хай Хелена решает…Такое, важное.. у нее всегда лучшее получалось!

   - Ну, і маю надію, що якщо з нами станеться щось, ти з Надюхою про Баську та дітей з внуками моїми подбаєш, підтримаєш в складну мить?…

   -Але є ще, сестро, мрія в мене, може дурна і майже нездійсненна: дожити  до того дня, коли по волі Господа нашого почнемо звільняти Крим з  Донбасом…. Ти уявляєш, Вєрочка, як я тих кацапів вбивати буду??!!!

   І обличчя в мене, мабуть, в цю мить таким було, що Вєрка в страху мимоволі відсахнулася….

Киев травень 2021 года

https://zbut121.livejournal.com/95583.html