ДОРОГА ДОДОМУ

Я хотіла побачити дім,
Де моє пролетіло дитинство.
Він назавжди лишився моїм.
Але ключ від дверей загубився..

Я в тім домі бачила сни-
Кольорове магічне намисто.
Все змінилося. Час змінив.
І я вперше з ним поряд,близько.

Темні вікна-порожні очі,
Згорблені велетні-яблуні.
І мій відчай посеред ночі
Крає серце моє. Роз'ятрює.

Там мій смуток блукав спустошено,
Там чомусь заросло бур'яном.
Там снігами давно запорошено
Ганок мій з виноградним чолом.

Там хотілось мені залишитися,
Поблукать поміж сонних дерев,
І торкнутися, і притулитися
До тих днів, де ще батько не вмер…

Потрусити черешні росяні,
І ранковий теплий асфальт
Розбудити ногами босими…
Надто пізно, і надто жаль.



Тут я вдома! Було. Минулося.
Залишилася тиха печаль.
А душа до тих вікон тулилася.
І сльозина пекла в очах…

пи.си. Я выложила своё стихотворение на родном для меня украинском языке  в подарок своему другу , партизану-деду Сойке:) ))))) нашему общему другу ОЛЕГУ ЗОИНУ