Радослав Сикорский: В случае нападения на вас Россия будет воевать не с Украиной, а с НАТО

У этого парня крутые яйца


Радослав Сікорський – непересічний дипломат, який чудово знає Україну. Він очолював МЗС протягом семи років, у тому числі в розпал російської агресії; саме він вів переговори з Януковичем під час Революції гідності; він запускав "Східне партнерство", прагнучи дати Києву нові можливості тощо.

А ще Сікорський свого часу був міністром оборони, був журналістом, що робив репортажі з гарячих точок; жив у Афганістані серед моджахедів, що воювали з Радянським союзом.

Нині він – євродепутат, що не соромиться вжити міцний вислів там, де це доречно. Як от нещодавно, назвавши Росію "серійним гвалтівником, який за напад отримає по яйцях".

Цього тижня Сікорський разом із групою євродепутатів відвідав Київ. В готелі, де він зупинився, одна офіційна делегація змінювала іншу – як пояснили днями в МЗС, постійна присутність західних топпосадовців додає гарантій того, що Путін не зважиться на масштабний напад. З цього ми й почали розмову.

М.П. Несколько его цитат на настоящем (историческом) русском:

– Польські військові генерали, з якими я спілкувався, стверджують, що сил РФ недостатньо, щоби зайняти всю Україну – хоча достатньо, щоби відкусити ще один шмат.

Є старий принцип, що нападник для успішного вторгнення повинен мати чисельну перевагу над захисниками цієї території, щонайменше 3:1. У росіян такого немає. Але у них може бути локальна перевага на якійсь ділянці.

Однак у разі нападу Росія певною мірою воюватиме не з Україною, а з НАТО.

Адже НАТО вже постачає і буде постачати вам розвіддані. Ви матимете значно краще тактичне розуміння полю бою. І це зробить війну суттєво відмінною від того, що може собі уявити Росія.  

Але невідомо, чи Путін це розуміє. 

– У Британії є приказка, що після 8 років на посаді кожен прем’єр сходить з глузду. А Путін очолює Росію вже 21 рік!

Напавши на Україну, він отримав контроль над 7% вашої території, але втратив усю Україну. Втім, він компенсує це на інших напрямках. Він нині тримає Лукашенка на дуже короткому ланцюгу, а також відновив стосовно Казахстану так звану "доктрину Брежнєва" про "обмежений суверенітет", яка в радянські часи діяла у СРСР стосовно Східної Європи.