Иван Франко. Ты, братец, любишь Русь. Пер. с укр

Виталий Карпов

Седоглавому

Ты, братец, любишь Русь, 
Я ж не люблю, однако!
Ты, братец, патриот, 
Я – драная собака.

Ты, братец, любишь Русь, 
Как хлеб и ломтик сала, — 
Я ж лаю всякий раз,
Чтоб Русь та не дремала.

Ты, братец, любишь Русь, 
Как пиво дорогое, —
Я не люблю, как жнец
не любит в жатву зноя.

Ты, братец, любишь Русь, 
За красоту жупана, —
Я не люблю, ведь раб 
Совсем не любит пана.

Ведь твой патриотизм — 
Для праздника личина,
А мой – то тяжкий труд,
Тоска неизлечима.

Ты любишь в ней князей,
Владенье да избранье, —
Во мне ж болит её 
Извечное страданье.

Ты любишь Русь, – за то
К тебе и слава звана,
А мне такая Русь — 
На сердце злая рана.

Ты, братец, любишь Русь
Коровью и воловью, —
Я ж не люблю её 
Чрезмерною любовью.

                                           13.09.2011

ТИ, БРАТЕ, ЛЮБИШ РУСЬ 

СІДОГЛАВОМУ 

 Ти, брате, любиш Русь, 
 Я ж не люблю, сарака! 
 Ти, брате, патріот, 
 А я собі собака. 

 Ти, брате, любиш Русь, 
 Як хліб і кусень сала, — 
 Я ж гавкаю раз в раз, 
 Щоби вона не спала. 

 Ти, брате, любиш Русь, 
 Як любиш добре пиво, — 
 Я ж не люблю, як жнець 
 Не любить спеки в жниво. 


Ти, брате, любиш Русь 
 За те, що гарно вбрана, — 
 Я ж не люблю, як раб 
 Не любить свого пана. 

 Бо твій патріотизм — 
 Празнична одежина, 
 А мій — то труд важкий, 
 Гарячка невдержима. 

 Ти любиш в ній князів, 
 Гетьмання, панування, — 
 Мене ж болить її 
 Відвічнеє страждання. 

 Ти любиш Русь, за те 
 Тобі і честь, і шана, 
 У мене ж тая Русь — 
 Кривава в серці рана. 

 Ти, брате, любиш Русь, 
 Як дім, воли, корови, — 
 Я ж не люблю її 
 З надмірної любови. 

Львів, 1876

***

http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE/20485-1/%D0%A1%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83

ФРАНКО

СІДОГЛАВОМУ

Ти, брате, любиш Русь,
Я ж не люблю, сарака!

Ти, брате, патріот,
А я собі собака.
Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, —
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала.
Ти, брате, любиш Русь,
Як любиш добре пиво, —
Я ж не люблю, як жнець
Не любить спеки в жниво.
Ти, брате, любиш Русь,
За те, що гарно вбрана,-
Я ж не люблю, як раб
Не любить свого пана.
Бо твій патріотизм —
Празнична одежина,
А мій — то труд важкий,
Гарячка невдержима.
Ти любиш в ній князів,
Гетьмання, панування, —
Мене ж болить її
Відвічнеє страждання.
Ти любиш Русь, за те
Тобі і честь, і шана,
У мене ж тая Русь —
Кривава в серці рана.
Ти, брате, любиш Русь,
Як дім,воли,корови,—
Я ж не люблю її
З надмірної любови.