Зачем Григория Сковороду переводить на русский язык

Кто сердцем чист и душею,

Не нужна тому броня,

Не нужен и шлем на шею,

Не нужна ему война.

Непорочность — то его броня,

 И невинность — алмазна стъна,

 Щит, меч и шлем ему сам бог.

О Міре! Мір безсовътный!

Надежда твоя в царях!

Мниш, что сей брег безнавътный!

Вихрь развъет сей прах.

Непорочность — се тебъ Сигор,

И невинность — вот небесный двор!

Там полещи и там почій!

Сей свят град бомб не боится,

Ни клеветничіих стръл,

И хитрых мин не страшится,

Всъгда цъл и не горъл.

Непорочность есть то адамант,

И невинность есть святый то град.

Там полещи и там почій!

В сем градъ и врагов люблят,

Добро воздая врагам.

Для других здравш гублят,

Не только добры другам.

Гдъ ж есть оный толь прекрасный град?

Сам ты град, з души вон выгнав яд,

Святому духу храм и град.

А вот перевод с украинского на украинский:

Чистий можеш буть собою,

То нащо тобі броня

І шолом над головою?

Не потрібна і війна.

Непорочність — ось твоя броня.

А невинність — крем'яна стіна.

Щит, меч і шолом — буде тобі бог.

Світе, світе безпорадний,

Вся надія — угорі.

Маєш сумнів — то нещадний

Вихор розмете на прі.

Непорочність — се Сігор, повір,

 А невинність — ось небесний двір.

Там побувай і там почий.

Бомб се місто не боїться.

Ні підступності, ні стріл.

Хитрих мін не застрашиться,

Ні пожежі, ані стрільб.

Непорочність — ось се діамант,

А невинність — ось священний град.

Там побувай і там і там почий.

Ворога в сім граді люблять

Їм вїддружують тепло,

Силу для чужого гублять,

I не відають про зло.

Де ж такий чудовий пишний град?

Сам ти град, коли в душі є сад,

Святому духу храм і град.