Чому панівний клас добровільно засвітив свою ганебну власність

15.11.2016 - 16:55

Для очищення від корупції в Україні задіяно екологічно чисту технологію «Щурячий король». Усе робиться з опорою на власні сили, добровільно і з піснями. 

161115shchuryachyykorol.jpg

Щурячий король

Після емоційного шоку від прочитання електронних декларацій вітчизняної еліти народ запитує: Що це було? Хто їх примусив виставити на огляд усього світу предмети безглуздої розкоші і кілограми готівки? Версії на кшталт «їм пороблено» не приймаються: колективне безумство повинне мати раціональну причину.

Відповідь дав президент Петро Порошенко 3 листопада на Міжнародному економічному форумі у Львові. Він бадьоро заявив: «Багато тих, хто зараз декларував доходи, приписали собі кеш, думаючи, що це нульова декларація, що це потім дозволить їм уникнути перевірки. Але ключова позиція – підвести риску того, чого не робили 25 років, а далі забезпечити, щоб пояснили, де ти, голубе сизий, взяв ці гроші?»

Оскільки «приписування кешу» мало масовий характер, то це означає, що панівний клас з якогось дива вважав е-декларування легалізацією накопиченої власності. Хтось його переконав, що це амністія, тож після одноразового декларування особа звільняється від необхідності вказувати джерела походження і підстави набуття права власності. Хоча так не буває, адже амністія завжди передбачає обов’язкову сплату податку із задекларованої власності.   

Логічне запитання: хто їх зміг у цьому переконати? Хтось мав бути дуже авторитетний, щоб панівний клас повірив у чудесну амністію без податків. Цей «хтось» мав бути зі своїх. Хто?

Відповідь дав політолог Олексій Гарань на основі опитування 58 експертів. У своєму блозі на «Українській правді» він написав: «Серед політиків, які найбільше зробили для того, щоб система електронного декларування була створена і запрацювала, експерти відзначили насамперед Єгора Соболєва, Петра Порошенка та Віктора Чумака». Отже, Петро Порошенко, тому що із зазначеної трійки саме він є своїм для панівного класу. Тож, згідно з логікою «однокласників», якщо він не боїться, то чого боятися іншим? Мовляв, просто президент-олігарх разом з усією елітою вирішив легалізувати своє майно і почати життя по-новому, щоб надалі ніхто його не запитував «де ти, голубе сизий, взяв ці гроші?»

Навіщо президент Порошенко це зробив? Відповідь дає той же Олексій Гарань: «Значна частина експертів вважає, що заслуга за впровадження електронного декларування лежить не на якомусь конкретному українському політикові чи групі, а на західних партнерах та міжнародних організаціях, які тиснули на українську владу, та громадянському суспільстві». У перекладі з політологічної мови це означає, що Порошенка примусили піти на е-декларування під гарантії його власної безпеки. Тобто, персонально для нього це буде амністія, а для всіх інших – добровільне самовикриття.

Далі: хто ці «західні партнери та міжнародні організації, що тиснули на українську владу»? Однозначно, що йдеться про США, адже тільки вони зацікавлені у наведенні ладу в Україні. Натомість держави Західної Європи, передусім Франція і Німеччина, тяжіють до співпраці з Росією, тому всі санкції проти неї оголосили тільки під шаленим тиском США. Як тільки цей тиск ослабне, то вже на другий день почнеться економічне братання ЄС з РФ.  

Чому країни Західної Європи так ринуть в обійми Росії? Тут є три причини: політична, економічна і корупційна. Політична в тому, що Західна Європа прагне звільнитися від домінування США, яке триває з кінця другої світової війни. Економічна в тому, що з Росією дуже вигідно торгувати. Корупційна в тому, що багато з європейських політиків сидять на корупційному гачку московських спецслужб або банально фінансуються Росією. 

Чому США зацікавлені в тому, щоб Україна була вільною і сильною? Тому що лише Україна може започаткувати створення Співдружності Міжмор’я, яка відсіче Західну Європу від Москви санітарним кордоном від Чорного моря до Балтії. А для цього потрібна українська влада, спроможна подолати корупцію і рішуче воювати за незалежність країни.   

Чому американців так лякає співпраця західноєвропейських держав з Росією? Тому що вона веде до формування неофіційного Континентального блоку, або ж осі Париж–Берлін–Москва–Пекін. Сумарний потенціал цього блоку значно перевищує потенціал США, про що попереджав Збігнєв Бжезінський ще у 1997 році. Формування цього блоку означає спочатку розчленування України, а потім неминуче руйнування Штатів та їх утилізацію переможцями. Відтак вільна, соборна і сильна Україна де-факто є найбільшим у світі стратегічним союзником США.

У чому полягає американська стратегія щодо впорядкування України? З початком українсько-російської війни у 2014 році перед США постало складне завдання: примусити наскрізь корумпований панівний клас захищати незалежність України. З одного боку, для цього треба було очистити Україну від корупціонерів, саботажників і московської агентури. З другого боку, тиск на цю корумповану верхівку міг призвести до її перебігання під протекторат Москви.

Підказку знайшли у відомій технології під назвою «Щурячий король». Вона дозволяє достатньо швидко і надійно позбавитись популяції щурів навіть у досить великому приміщенні. Спочатку треба спіймати їх декілька і залишити у клітці без їжі. Голодні щури через деякий час починають битись між собою і поїдати слабших. Найсильнішого щура, який залишився,  випускають на волю. Закріплена таким чином звичка нищити собі подібних заставляє «щурячого короля» полювати на своїх колег і після короткого часу він їх винищує вщент. У результаті, очищення території відбувається самими ж щурами, до того ж екологічно чисто.

У політиці ця екотехнологія реалізується у той спосіб, що надається рішуча підтримка головному олігарху, який підминає під себе своїх недавніх колег. Він це робить з ентузіазмом, адже його багатство зростає. Після того, як він передушить усіх корупціонерів, з ним завжди можна дати раду, адже працювати з одним простіше, ніж з усією зграєю.  

У чому полягатиме наступний крок антикорупційного очищення України? Оскільки «корупційний клас» засвітив свої майно, то логічно, що усі ці «голуби сизі» мають пояснити, «звідки ці гроші». Для цього буде здійснено обов’язкове декларування корпоративних прав і розкриття кінцевих бенефіціарів, тобто осіб, які отримують прибуток від власності. Це дозволить витягнути на поверхню реальний рух капіталів, виявити «підводні течії» і побачити загальну картину.

Власність, походження якої не зможуть пояснити, буде визнана ганебною. Термін «ганебна власність» походить з римського права, що є основою сучасної європейської правової системи. Згідно з ним, ганебне збагачення може бути стягнуто і від спадкоємця, навіть якщо злочин погашений. Тобто, згідно з римським правом, санкції за нечесне привласнення не підлягають терміну давності.

У сучасних європейських державах правовим відповідником «ганебної власності» є «брудні гроші» та їх «відмивання». Недоторканою є тільки суспільно визнана чесна власність. Її джерелом є праця самого власника. Правильна власність створюється лише внаслідок збагачення суспільства або ж законно успадковується, якщо раніше була надбана чесно.

Ганебну власність можна легалізувати шляхом компенсації суспільству заподіяних збитків. Ці збитки розраховуються й оформлюються як борг, який злочинці мають повернути суспільству протягом визначеного терміну. Така собі «реструктуризація заборгованості», подібно до існуючої в Україні практики повернення боргів за недоплачені комунальні послуги.

Позитивний приклад застосування подібного цивілізованого підходу подала Великобританія, коли в 1997 році на зміну консервативним урядам Маргарет Тетчер і Джона Мейджора прийшла лейбористська партія на чолі з Тоні Блером. Коли лейбористи перемогли на виборах, з часів тетчерівської приватизації (з елементами прихватизації) вже пройшло 18 років. Проте вони вирішили «покопатися в минулому» і ввели спеціальний «податок на непередбачені доходи»: windfall profit tax, буквально «податок на прибуток, принесений вітром». Завдяки податку було отримано понад 5 мільярдів фунтів стерлінгів, велика частина з них пішла на соціальні програми.

Щодо застосування американського антикорупційного досвіду, то в Україні може бути ухвалено аналог Закону Ріко (RICO – від англ. Racketeer Influenced and Corrupt Organizations Act). Його назва дослівно перекладається як «Акт про організації, що знаходяться під впливом рекетирів і корупції». Це федеральний закон Сполучених Штатів. Він дозволяє притягнути до відповідальності керівників злочинного угруповання за вчинення злочинів, які вони «замовили» іншим людям або співучасниками яких вони були. Таким чином, Закон закриває лазівку, що дозволяє комусь, хто, наприклад, організував «замовне» вбивство, уникнути судового розгляду, оскільки він фактично не здійснював злочин особисто.

Згідно з Законом RICO, людина, яка вчинила «принаймні два акти вимагання» зі списку 35 злочинів, може бути засуджена за здирництво. Особи, визнані винними у вимаганні, можуть бути оштрафовані на суму до 25 000 доларів США і засуджені до 20 років позбавлення волі за кожен акт вимагання.

Крім того, у злочинця конфіскують всі доходи, отримані нечесним шляхом і прибуток від бізнесу, отриманий через здирницькі схеми.

Перемога на виборах в США Дональда Трампа лише посилить активність США в очищенні України від корупціонерів. Це тому, що фундаментом політики Трампа є очищення Америки від паразитичних процесів, про що він виразно заявив у своїй програмній промові в Геттісбургу 22 жовтня цього року.  

Триваюче очищення України від корупції створює сприятливі передумови для самоорганізації українців на засадах постіндустріального суспільства. Співдружність Міжмор’я має стати вільним простором для передових технологічних і соціальних інновацій з усього світу. Це ще один принципово важливий аргумент на користь українсько-американського стратегічного союзу, адже в науково-технологічному плані США є найпередовішою державою світу.

Ігор Каганець, футуролог  

Ця стаття з незначними скороченнями опублікована в Gazeta.ua 15.11.2016   

_______________________________________________________________________

После эмоционального шока от прочтения электронных деклараций отечественной элиты люди спрашивают: что это было? Кто их заставил выставить на обозрение всего мира предметы бессмысленной роскоши и килограммы наличных?

Ответ дал президент Петр Порошенко 3 ноября на Международном экономическом форуме во Львове. Он бодро заявил: "Много тех, кто сейчас декларировал доходы, приписал себе кэш, думая, что это - нулевая декларация, что это потом позволит им избежать проверки. Но ключевая позиция - все должны объяснить: где ты, голубь сизый, взял эти деньги?"

"Приписывание кэша" носило массовый характер. Это значит, что господствующий класс почему-то считал электронное декларирование легализацией накопленной собственности. Кто-то его убедил, что это - амнистия. Что после одноразового декларирования человек освобождается от необходимости указывать источники происхождения и основания приобретения права собственности. Хотя так не бывает, ведь амнистия предусматривает обязательную уплату налога из задекларированной собственности.

Вопрос: кто их в этом убедил?

Ответ дал политолог Алексей Гарань на основе опроса 58 экспертов: "Среди политиков, которые больше всего сделали для того, чтобы система электронного декларирования была создана и заработала, специалисты отметили в первую очередь народных депутатов Егора Соболева и Виктора Чумака и президента Петра Порошенко". Значит, убедил Порошенко, потому что из указанной тройки именно он является своим для господствующего класса. Поэтому, согласно логике "одноклассников", если он не боится, то чего бояться другим? Мол, президент-олигарх вместе со всей элитой решил легализовать свое имущество и начать жизнь по-новому, чтобы в дальнейшем никто его не спрашивал "где ты, голубь сизый, взял эти деньги?"

Зачем Порошенко это сделал? Ответ дает тот же Алексей Гарань: "Значительная часть экспертов считает, что заслуга за внедрение электронного декларирования лежит не на каком-то конкретном украинском политике или группе, а на западных партнерах и международных организациях, которые оказывали давление на украинскую власть, и гражданское общество". В переводе с политологического языка это значит, что Порошенко заставили пойти на электронное декларирование под гарантии его собственной безопасности. То есть персонально для него это будет амнистия, а для всех других - добровольное саморазоблачение.

Дальше: кто эти "западные партнеры и международные организации, которые оказывали давление на украинскую власть?" Идет речь о США, ведь только они заинтересованы в наведении порядка в Украине. Зато государства Западной Европы, прежде всего Франция и Германия, тяготеют к сотрудничеству с Россией, потому санкции против нее объявили только под безумным давлением США. Как только он ослабнет, уже на следующий день начнется экономическое братание Евросоюза с Российской Федерацией.

Почему страны Западной Европы так хлынут в объятия России? Здесь есть три причины: политическая, экономическая и коррупционная. Политическая - Западная Европа стремится освободиться от доминирования США, которое длится с конца Второй мировой войны. Экономическая - с Россией выгодно торговать. Коррупционная - много из европейских политиков сидят на крючке московских спецслужб или финансируются Россией.

Почему США заинтересованы в том, чтобы Украина была свободной и сильной? Потому что только Украина может положить начало созданию Содружества Межморья, которое отсечет Западную Европу от Москвы санитарной границей от Черного моря до Балтии. А для этого нужна власть в Киеве, способная преодолеть коррупцию и решительно воевать за независимость страны.

Почему американцев пугает сотрудничество западноевропейских государств с Россией? Потому что оно ведет к формированию неофициального Континентального блока, или же оси Париж - Берлин - Москва - Пекин. Его суммарный потенциал значительно превышает возможности США. Об этом предупреждал бывший госсекретарь Соединенных Штатов Збигнев Бжезинский еще в 1997 году. Формирование этого блока значит сначала расчленение Украины, а потом - разрушение Штатов и их утилизацию победителями. Следовательно свободная, соборная и сильная Украина является наибольшим стратегическим союзником США.

В чем заключается американская стратегия по упорядочению Украины? С началом украинско-российской войны 2014 года у США появилось задание - заставить насквозь коррумпированный господствующий класс защищать независимость Украины. С одной стороны, для этого надо было очистить страну от коррупционеров, саботажников и московской агентуры. С другой стороны, давление на эту коррумпированную верхушку могло привести к ее перебежке под протекторат Москвы.

Подсказку нашли в технологии "Крысиный король". Она позволяет достаточно быстро и надежно избавиться от популяции крыс даже в большом помещении. Сначала надо поймать их несколько и оставить в клетке без еды. Голодные крысы спустя некоторое время начинают драться между собой и поедать более слабых. Сильнейшего, который остался, выпускают на волю. Закрепленная привычка уничтожать себе подобных заставляет "крысиного короля" охотиться на своих коллег и за короткое время он их истребляет полностью. В результате, сами же крысы очищают территорию, к тому же экологически чисто.

В политике поддерживают главного олигарха, который подминает под себя недавних коллег. Он делает это с энтузиазмом, ведь его богатство растет. После того, как передавит всех коррупционеров, будут разговаривать уже с ним. Работать с одним проще, чем со стаей.

В чем будет заключаться следующий шаг антикоррупционного очищения Украины?

"Коррупционный класс" засветил свое имущество. Итак, "голуби сизые" должны объяснить, "откуда эти деньги". Для этого будет обязательное декларирование корпоративных прав и раскрытие конечных бенефициаров, то есть лиц, которые получают прибыль от собственности. Это позволит вытянуть на поверхность реальное движение капиталов, выявить "подводные течения" и увидеть общую картину.

Собственность, происхождение которой объяснить не смогут, будет признана позорной. Этот термин - из римского права. Согласно ему, позорное обогащение может быть изъято и у наследника, даже если преступление погашено. То есть санкции за нечестное присвоение не подлежат сроку давности.

В современных европейских государствах правовым соответствием "позорной собственности" являются "грязные деньги" и их "отмывание". Неприкасаемой является только общественно признанная честная собственность.

Позорную можно легализовать путем компенсации обществу причиненного ущерба. Они рассчитываются и оформляются как долг, который преступники должны вернуть обществу в течение определенного срока.

Позитивный пример применения подобного подхода подала Великобритания, когда в 1997 году на смену консервативным правительствам Маргарет Тэтчер и Джона Мейджора пришла лейбористская партия во главе с Тони Блэром. Со времен тетчеревской приватизации прошло 18 лет. Однако лейбористы решили "покопаться в прошлом" и ввели "налог на непредвиденные доходы": буквально "налог на прибыль, принесенную ветром". Благодаря нему получили более 5 млрд фунтов стерлингов. Большая часть из них пошла на социальные программы.

Относительно применения американского антикоррупционного опыта, то в Украине может быть принят аналог "Закона Рико". Его название дословно переводится как "Акт об организациях, которые находятся под воздействием рэкетиров и коррупции". Это федеральный закон Соединенных Штатов. Он позволяет привлечь к ответственности руководителей преступной группировки за преступления, которые они "заказали" другим или соучастниками которых были. Человек, который совершил "по крайней мере два акта вымогания" из списка 35 преступлений, может быть осужден за вымогательство. Признанные виновными в вымогательстве могут быть оштрафованы на сумму до $25 000 и приговорены к 20 годам лишения свободы за каждый акт вымогательства. Кроме того, у преступника конфискуют все полученные нечестным путем доходы и заработанную через вымогательские схемы прибыль от бизнеса.

Победа на выборах Дональда Трампа усилит активность США в очищении Украины от коррупционеров. Ведь фундаментом его политики является борьба в Америке с паразитическими процессами. Об этом он не раз заявлял в своих программных выступлениях.

Автор: Игорь КАГАНЕЦ, футуролог