Закарпатська файта у зоні АТО

Бійці 128 бригади зловили в зоні АТО сепаратистів. Робі Пуга навіяв мені своїм постом, як вони спілкуються із затриманими…

-          Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.

-          Десь го зловив?

-          Туй на путьови.

-          А се наш сепаратист вадь мацкальський?

-          Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.

-          Може узвідати, де суть го цімбори?

-          Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.

-          Йдеме. Я попробую.

-          Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?

-          Что?

-          Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как».  Як ся пишеш?

-          Пішеш?

-          Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?

-          Іванов Іван Івановіч

-          Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?

-          Что?

(чути звук удару у вухо)

-          Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?

(Пітьо помагає)

-          Па-ас-с-спо-орт

-          Дякуву.

(До сепаратиста)

-          Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!

-          Да. Вот в карманє.

-          Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?

-          Что?

(чути звук удару у друге вухо)

-          Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?

-          Оказав?

-          Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.

-          Заблудив?

-          Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?

-          Чєво???

(чути черговий удар у вухо)…

Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:

Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?

Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?

Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?

Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?

Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?

Ти дЕбіл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.

Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.

Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны.