Козак Мажа: небеса помогут.

vvvvvv

Что ни говори, а усы у Мажи очень колоритные

Самые колоритные фигуры на майдане, конечно же, казаки. Облаченные почти что в «исторические одежды», в папахах и с эффектными «вусами» — ну просто иллюстрация к массовым сценам из «Тараса Бульбы».

С казаками майдановцы фотографируются на память, да и немайдановцы тоже: благо «персонажи» дружелюбны, не гоняют фотографов и туристов.

Один из таких колоритных действующих лиц — казак Мажа. Как выяснилось, «в миру» он — Анатолий, работал дальнобойщиком. По характеру — философ, говорит неторопливо.

— Вот Яценюк — как раз в канун событий на Грушевского — сказал на Вече: вы, мол, народ и есть настоящий лидер, — говорю казаку, а он в ответ:

— Вірний напрямок.

— Так Яценюка ж за это и освистали.

Мажа пощипывает усы, усмехается. Свое на уме. И молчит.

— Вы, часом, не из Запорожья приехали? — интересуюсь у него, чтоб разговор завязать.

— З Січеслава, — с достоинством ответствует казак.

— То есть из Днепропетровска, — уточняю, на что слышу отповедь:

— Лише жиди й москалі кажуть «Днєпропєтровск».

— Пусть «из Екатеринослава». Так устраивает?

— Після здобуття Україною незалежності на початку 1918 року й проголошення УНР місто стало називатися Січеслав... Це — від «Січ», тобто козацтво...

— Усы у вас, конечно, знатные, — в предчувствии возможной лекции «об истории края» на всякий случай перевожу тему.

— Вам вуса мої треба чи думка про Майдан?

— Ни то ни другое. О себе расскажите.

— Козак — то таке хитре створіння, що про себе й не скаже. А як питали, то він відповідав: я від риби родом, від пугача плодом. Коли допитувались про батьків, то він відповідав: батько — це мій великий луг, а мати моя — то Запорізька Січ, шабля — сестра, а коник — брат. Ось й уся родина.

— Так вы ж и без лошади, и без сабли.

— То все вдома є! На цей період не треба сюди усе тягнути.

— Греетесь в палатке своей «сотни»?

— В нас — «залога». А козак душою зігрівається.

— Вот говорят, что вам на подмогу собираются еще какие-то казаки ехать. Не слыхали?

— Як приїдуть, тоді й будемо з ними розбиратися. Але наші вже другий місяць тут. Зате є таке ще «реєстрове козацтво», там одні генерали. Щось жодного з них я на барикадах не бачив. Хоча вони говорять: нас, тобто їх, — 6 тисяч. Ну то де ж вони?.. Ото таке.

— Тогда скажите: когда ж Майдан закончится и главное — чем?

— У нашого народу є одна загальна думка: влада грабіжників дістала усіх. Тому до небес йде така сила-силенна живої енергетики, стільки мрій туди люди направили, що небеса не витримають. Почують. Допоможуть.

Екатерина ПРЯНИШНИКОВА