26.10.2013 04:00

Україна - Європа чи Азія?

На модерации Отложенный

Звертаючись до історії-досвіду свого народу. Яку не раз хотіли знищити, перекроїти, відправити в небуття, а разом з нею весь народ… Я завжди бачу там сторінки України Європейської, але сьогодні між цим невизначеним народом, забувшим свою історію – досвід своїх предків, цей вислів звучить так викликаючи що нам сучасним українцям навіть соромно говорить про це. Соромно іще й тому що в нашій свідомості не має ніяких аргументованих доказів того що Україна завжди була європейською державою, а те, що ми про це забули (добровільно чи під тиском різних режимів) це вже наша проблема. І те що ми відсахнулися від свої історії від свої державної сутті, це знов, все ж таки наша проблема, а не зла насмішка тих хто не вважає нас за європейську державу. Нас ніколи не будуть вважати європейською державою доки ми самі не усвідомимо себе європейцями – як еквівалент згуртованого, патріотичного та національно свідомого народу.

Починаючи іще з часів князя Ігоря, Олега, Ольги, Русь яка зародилась на теренах сучасної України із двох корінних ранньослов’янських держав Славії та Куявії, зажди була спрямована політично, культурно та духовно в європейському напрямку. Розвиток торгівлі, ремесл, архітектури, культури, державні інституції все це було запозичено в Європи і заради того щоб бути як «Європа». І вершиною цих інтеграційних процесів було коронування Данила Галицького, що дало тогочасній українській прадержавності статус – королівства. Ми, наші предки, були жителями Королівства Галицького. Хоч не довго але все ж таки – Були! І чому ми повинні про це все сьогодні забувати?
Невже лише тому що хтось цього не бажає, так навпаки, давайте наперекір ворогам пам’ятати та прославляти свою Історію.
Давайте вперто говоритимемо що не в Азію дивиться Україна, не в Азію,... А якщо й взяти географічно, то наші кордони обмальовані таким прикрим чином до Азії, що навіть сміх сказати.
Хоча беручи вже пізнішу історію, а саме за часів Московського государства, а потім і Російської імперії, яка настільки замордувала Україну, знищила її державну суть, і не лише. Віками «побратим» Росія знищувала український народ, його свідомість, культуру а разом з тим і ідентичність українського народу, та проєвропейську, ще з самого розвитку закладену в нім суть.
Тому й не дивно що ми не пам’ятаємо сьогодні наших славних сторінок історії.

Не знаємо як наші козаки воювали на узбережжях атлантичного океану, не знаємо як захищали європейські столиці від татарської навали, не знаємо як козацьке бойове мистецтво вплинуло на розвиток європейської військової справи, ні ми про це не знаємо…. Ми лише за Катерину ІІ та за Петра І знаєм, які закатували в рабське ярмо не лише свій народ а й український… Не знаємо й хто в 1920-х роках знищив Українську, я скажу Європейську державу, яку на той час признали провідні країни Європи.
- З нашої свідомості стирають сторінки цієї історії, і будуть стирати допоки ми це будем позволяти.
Хоча слід признати, що ми так і не зуміли наздогнати розвитку багатьох сучасних європейських держав, так частково в тім і наша провина. Але зрештую давайте подивімося на свою, знову ж таки історію і побачимо хто нам в цім заважав, як не «сестра» Росія.
Отож, я б хотів щоб наше сьогодення попрацювало доброю пам’яттю своєму майбутньому. Давайте відкинемо всі свої протиріччя та упередження щодо своєї держави, щоб вони не заважали нам полюбити її такою як вона є, а з любов’ю прийдут діла й буде успіх в тих ділах. Адже не гоже жить в своїй хаті і завжди ремствувати на неї, мовляв в сусіда краща, - зроби свою державу кращою. Не потрібно нам забувати що, особисте благополуччя кожного із нас не може відбутися в повній мірі без державного благополуччя.
- Я Європеєць, і я це знаю, і цим горджусь, визначтеся ж і ви, вдивіться в себе, і якщо не побачите там вузьких очей, тонких втягнутих в рот губ, вічно засмаглої шкіри, то я думаю ви теж не азіат. А те що у вас держава не така як треба, і історія в неї теж не така, так усвідомте що історії своєї країни ви як такої не знаєте і не хочете знати, і зрештою повірте історія Монако, тієї ж сучасної Австрії, Болгарії та багатьох інших європейських країн які перебували під владою різних імперій свого часу теж не набагато краща ніж Історія нашої держави, Але попри це я впевнений що кожен болгарець знає що він європеєць, хоча засновниками Болгарії були азійські племена – Протоболгарів.
І якщо ми сьогодні хочемо бачити нашу державу та себе Європейськими, то потрібно й вести себе відповідно, беручи приклад з наших предків, які за свою державу стояли як за власний двір.