Пропозиції щодо трансферу норм з КпАП до чинних комунікативних кодексів
Пропозиції щодо трансферу норм з КпАП до чинних комунікативних кодексів
Рівень забезпечення прав і свобод людини, їх обсяг та характер свідчать про рівень демократизації громадського суспільства. Сучасна законодавча база України, так само як і інших пострадянських країн, і досі являє собою сплетіння з юридичних казусів породжених державною політикою радянського періоду. Наприклад, нормативні акти регулюють стосунки, які в правовій системі відносяться до однієї галузі права, а відповідальність за їх порушення регламентована нормативним актом з іншої галузі права. В той же час сфери, в яких відбувається це взаємопроникнення, настільки різні за своєю правовою природою, що така взаємодія суперечить самій суті сучасного розвитку суспільства.
Процес удосконалення законодавства має виходити з того, що:
Кодекс України про адміністративні правопорушення, прийнятий 7 грудня 1984 року з моральної та юридичної точки зору застарів і не відповідає сучасним уявленням про принципи та сутність державно-владних відносин у суспільстві;
потребують вдосконалення інші базові кодифіковані акти (Земельний, лісовий, водний кодекси тощо) позаяк розроблені і прийняті вони були ще на основі пострадянських державно-владних відносин в межах тоді діючого законодавства;
в законодавстві України процес приведення до ефективності кодифікаційних актів вже розпочався, зокрема до Митного кодексу України були перенесені норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якими особи притягались до адміністративної відповідальності за митні правопорушення.
Враховуючи наведене пропонуємо провести трансфер норм до чинних комунікативних кодексів, а конкретно до Водного кодексу.
Проступки в сфері охорони водних ресурсів – один з видів публічних проступків, що скоюються у сфері охорони водних ресурсів.
В ст 13 Конституції України з визначено «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією».Функції щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері водокористування покладено на Державне агентство водних ресурсів України.
Науковим дослідженням аспектів проблеми землекористування присвятили свої роботи такі науковці: Джуган В.О. Хвесик М.А, Яроцька О.В. та інші.
Діяльність щодо водокористування врегульовано нормативними актами України.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення містяться статті щодо відповідальності в зазначеній сфері:
стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів;
стаття 591. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення;
стаття 60. Порушення правил водокористування;
стаття 61. Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації.
стаття 1885. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.
З метою вдосконалення діяльності у сфері водокористування вважаємо за необхідне статті 59, 591, 60, 61, що містяться в Кодексі України про адміністративні правопорушення, перенести до Водного кодексу України, що створить можливості перейти від бланкетних норм до норм прямої дії. Також пропонуємо додати нього розділ «Відповідальність за проступки у сфері охорони водних ресурсів», де і розмістити зазначені норми. Це надасть змогу покращити та вдосконалити діяльність у сфері користування водою та її регулювання, що в свою чергу створить можливість для громадян більш доступно ознайомитися зі своїми правами та обов’язками у вказаній сфері. Вважаємо найбільш прийнятним варіант проекту змін Пєткова Сергія Валерійовича, який виглядає наступним чином.
Проект змін та доповнень до Водного кодексу України Глава 24 Відповідальність за проступки у сфері водокористування
Стаття 112. Порушення правил охорони водних ресурсів
Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 113. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення
Забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 114. Порушення правил водокористування
Забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 115. Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації
Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 1885. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів
Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пропозиції щодо трансферу норм з КпАП до чинних комунікативних кодексів
Рівень забезпечення прав і свобод людини, їх обсяг та характер свідчать про рівень демократизації громадського суспільства. Сучасна законодавча база України, так само як і інших пострадянських країн, і досі являє собою сплетіння з юридичних казусів породжених державною політикою радянського періоду. Наприклад, нормативні акти регулюють стосунки, які в правовій системі відносяться до однієї галузі права, а відповідальність за їх порушення регламентована нормативним актом з іншої галузі права. В той же час сфери, в яких відбувається це взаємопроникнення, настільки різні за своєю правовою природою, що така взаємодія суперечить самій суті сучасного розвитку суспільства.
Процес удосконалення законодавства має виходити з того, що:
Кодекс України про адміністративні правопорушення, прийнятий 7 грудня 1984 року з моральної та юридичної точки зору застарів і не відповідає сучасним уявленням про принципи та сутність державно-владних відносин у суспільстві;
потребують вдосконалення інші базові кодифіковані акти (Земельний, лісовий, водний кодекси тощо) позаяк розроблені і прийняті вони були ще на основі пострадянських державно-владних відносин в межах тоді діючого законодавства;
в законодавстві України процес приведення до ефективності кодифікаційних актів вже розпочався, зокрема до Митного кодексу України були перенесені норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якими особи притягались до адміністративної відповідальності за митні правопорушення.
Враховуючи наведене пропонуємо провести трансфер норм до чинних комунікативних кодексів, а конкретно до Водного кодексу.
Проступки в сфері охорони водних ресурсів – один з видів публічних проступків, що скоюються у сфері охорони водних ресурсів.
В ст 13 Конституції України з визначено «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією».Функції щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері водокористування покладено на Державне агентство водних ресурсів України.
Науковим дослідженням аспектів проблеми землекористування присвятили свої роботи такі науковці: Джуган В.О. Хвесик М.А, Яроцька О.В. та інші.
Діяльність щодо водокористування врегульовано нормативними актами України.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення містяться статті щодо відповідальності в зазначеній сфері:
стаття 59. Порушення правил охорони водних ресурсів;
стаття 591. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення;
стаття 60. Порушення правил водокористування;
стаття 61. Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації.
стаття 1885. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів.
З метою вдосконалення діяльності у сфері водокористування вважаємо за необхідне статті 59, 591, 60, 61, що містяться в Кодексі України про адміністративні правопорушення, перенести до Водного кодексу України, що створить можливості перейти від бланкетних норм до норм прямої дії. Також пропонуємо додати нього розділ «Відповідальність за проступки у сфері охорони водних ресурсів», де і розмістити зазначені норми. Це надасть змогу покращити та вдосконалити діяльність у сфері користування водою та її регулювання, що в свою чергу створить можливість для громадян більш доступно ознайомитися зі своїми правами та обов’язками у вказаній сфері. Вважаємо найбільш прийнятним варіант проекту змін Пєткова Сергія Валерійовича, який виглядає наступним чином.
Проект змін та доповнень до Водного кодексу України Глава 24 Відповідальність за проступки у сфері водокористування
Стаття 112. Порушення правил охорони водних ресурсів
Забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища, -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 113. Порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення
Забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти п'яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України, -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання - і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб судна або іншого плавучого засобу від сорока до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 114. Порушення правил водокористування
Забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або відведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються, -
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 115. Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації
Пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв -
тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил експлуатації водогосподарських споруд і пристроїв -
тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 1885. Невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів
Невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків -
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Комментарии