СХІДНЯЧКА. ВЧИТЕЛЬКА. МАДОННА.

На модерации Отложенный
Слово вчитель (чи учитель)  для Галичини відносно нове.
За перших та других руських вчительку називали не інакше як пані професорка.
Добре слово про вчителя знайшов в книзі Теодозія Короля
«Світ східних галлів»
яку збираюсь   нещадно критикувати:

 
…ці молоді люди приїхали у бідну, знищену і перелякану репресіями совітів та німців незрозумілу для них Галичину, селилися в хатах заможніх селян, де навіть не було дерев’яної підлоги і належної санітарії.
Вони мужньо зносили численні незгоди і , як могли, вели нас, селюків, у світ науки. ….
…Їх заставляли в вікамі побожній Галичині вести атеїстичну пропаганду. Одиниці найбільш відданих радянській владі учителів,  навіть часто не знали за що були позбавлені життя…
……Нині модно  ставити пам’ятники різним літературним персонажам та навіть тваринам, але настав час поставити пам’ятник молодій, в ситцевому платтячку, післявоєнній вчительці з книжкою  під пахвою та дерев’яним чемоданчиком в руках. Вона того заслуговує.

 
Як кажуть у нас на  Галичині з діді-прадіда;  плюспітсот.