"ДОПОМОЖІТЬ ВИЖИТИ ПРОСТОМУ ТРУДОВОМУ НАРОДУ"
На модерации
Отложенный
"Добрий день! Допоможіть вижити простому трудовому народу. Будь ласка, на сторінках вашої газети опишіть про наше злиденне життя. Чого чекати завтра? Що їсти при таких цінах? Ціни на крупи зашкалюють. Вже пшоно стало 9 — 11 гривень, рис — від 8 до 13 гривень, арнаутка, тобто пшенична крупа, — 5,5 — 6 гривень. За гречку мовчимо, бо її немає. Олія стала 11 гривень і вище. А пенсія – 900 гривень. Заплатив за комунальні послуги і лишаються 300 — 400 гривень на прожиття. Молочні продукти дорогі, овочі, на яких колись ми виживали, – теж, бо перекупники і тут деруть три шкури. Хочеться запитати: де наша влада, яка будує нову Волинь? То це така Волинь нова за їхніми мірками? Бензин вже майже десять гривень коштує. Невже у нас ціна на воду повинна бути вищою, ніж у Києві? І, за що не візьмись, все на Волині дорожче, ніж в інших областях. Ростуть ціни на газ, електроенергію. А чому ростуть? Подивіться самі. Зайдіть в офіси у газове господарство, в обленерго — все під Європу. Начальники їздять не "Жигулями" чи "Волгами", а розкішними БМВ чи іншими дорогезними машинами. Їм же хочеться жити по-європейськи, і заробляти – теж, а, підвищивши ціну, мають дохід за рахунок нас. А чому б не почати з президентів, депутатів, урядовців, щоб повернули награбоване за копійки? Ці гектари, вілли, ці резиденції. Тоді й ціни знизяться".
Ось такий лист, навіть не лист, а крик душі отримала редакція від лучанина А. Музичука. Під його словами сьогодні можуть підписатися мільйони українських пенсіонерів, чиєї жалюгідної пенсії не вистачає навіть на те, щоб фізично вижити.
У світовій практиці витрати на продукти харчування становлять 40 відсотків витрат. Решта 60 витрачаються на квартплату, одяг, транспорт і т. д. У нас сьогодні картина витрат кардинально відрізняється від світу. Про одяг, ліки та будь-що інше пенсіонер із пенсією 900 гривень може забути. Бо цих грошей не вистачить навіть, щоб абияк прохарчуватися. Якщо взяти "Книгу про смачну і здорову їжу", де все виписано з урахуванням калорій, то місячне меню людини має бути таким:
хліб – 12 кг (400 г на день);
картопля – 15 кг (500 г на день);
маргарин – 0,8 кг (20 г);
крупи, бобові – 1,5 кг (20 г);
овочі й баштанні – 11 кг;
капуста – 3 кг;
фрукти, ягоди – 6,6 кг (56 г);
цукор – 1,5 кг;
олія – 1 л;
м'ясні продукти – 6 кг;
рибні продукти – 1,5 кг;
молоко – 12 л;
молочні продукти (сир, сир селянський, сметана) – 1,8 кг;
яйця – 15 шт.
Неважко порахувати, у скільки цей набір найнеобхідніших продуктів обійдеться українцеві за нинішніх цін на харчі. Лише минулого тижня ціна на хліб у Луцьку піднімалася двічі, й буханець коштує вже за три гривні. На молоко та хліб треба у місяць віддати 110 гривень. Картопля, овочі й капуста, кілограм якої нині коштує як заморські фрукти (14 гривень), потягнуть ще на 150 гривень. Залишається ще 140 гривень, які потрібно витратити на цукор, олію, крупи. Про м'ясо, рибу, фрукти і дорогу молочну продукцію пересічний пенсіонер вже й не мріє. А якщо не дай Боже хвороба? Коли немає допомоги від дітей — або не їсти й лікуватися по мінімуму, або помирати не лікуючись. Реально мінімальний прожитковий мінімум з урахуванням витрат на житлово-комунальні послуги, які в квітні ще здорожчають, повинен бути не 953 гривні, як встановив уряд на 2011 рік, а майже 1550 гривень.
Тож поки що залишається голосом волаючого в пустелі: чому найнезахищеніші люди, які віддали на створення благ нашої країни по сорок і більше років праці, опинилися нині на межі фізичного виживання? Чому ті, хто привласнив ці блага, так безчесно ставляться до людей похилого віку? Хоча й до решти українців теж...
Відповідь на ці та інші питання дає новина, що прозвучала минулого тижня: у списку найбагатших людей світу, сформованому журналом "Форбс", до вже відомих українських мільярдерів додалися ще троє нових, про яких раніше не чули. Здогадайтеся, на чому вони заробили свій капітал... Перший займається зерном, другий — олією, третій — яйцями. Перший — це один з найпотужніших агрохолдингів, а саме ВАТ "Миронівський хлібопродукт", до складу якого входять понад 20 підприємств, розташованих у Київській, Черкаській, Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій, Івано-Франківській, Херсонській областях та АР Крим. До речі саме цей холдинг донедавна сіяв значну частку площ української гречки. Він є також власником торгової марки "Наша ряба", йому належать майже 50 відсотків ринку курятини. Якщо відомі вже українські мільярдери заробили свої статки на металі, вугіллі, електроенергії, бензині, то тепер у нас з'явилися сільськогосподарські латифундисти, які розбагатіли на продуктах харчування. І це в час глибокої кризи, коли ціни на продукти харчування в Україні стрибнули вище, ніж в Європі та США. Саме вони диктують правила гри на аграрному ринку. Аналітики давно попереджали, що необхідна чітка політика держави щодо контролю за розвитком великих агрохолдингів, щоб вони не зайняли монопольного становища на ринку. Потужні агрохолдинги, що створюють монополії, не повинні отримувати бюджетну підтримку. Підтримуючи діяльність саме таких китів на аграрному ринку, наша держава кинула напризволяще дрібних сільгоспвиробників, які не в змозі конкурувати із земельними латифундистами, які в обхід закону продовжують скуповувати найродючіші українські землі. При такій ситуації не дивно, що у нас постійно чогось не вистачає. А потім дефіцитний продукт з'являється на прилавках уже за значно більшою ціною. Тепер нам кивають на Європу і світ, де харчі дорожчають і дорожчають, забуваючи при цьому порівнювати українські та європейські зарплати й пенсії. Навіть далекі від економіки люди скажуть, що не все гаразд у країні, де щороку більшає мільярдерів, а рівень життя 90 відсотків громадян стає гіршим і гіршим.
До речі тижневик "Фокус" теж склав список найбагатших людей України, до котрого увійшов 21 мільярдер, загальний статок яких оцінюється майже в 58 мільярдів доларів, тобто утричі перевищує державний бюджет України. Навіть у важкому 2010-ому брати Клюєви (Андрій Клюєв є першим віце-прем'єром) збільшили свої статки утричі. Серед новоспечених багатіїв засвітився і новий голова Нацбанку Сергій Арбузов. Є у цьому списку й волинські небідні. Ігор Єремеєв із групою "Континіум" опинився у цьому списку на 47-ому місці (379 мільйонів доларів). На 50-ому місці – теж співвласник "Континіума" Степан Івахів (365 мільйонів). І третій бізнесмен, чия діяльність пов'язана із цією групою, він же депутат обласної ради Сергій Слабенко, багатство якого журнал оцінив у 157,6 мільйона доларів.
Ніна РОМАНЮК.
http://www.viche.lutsk.ua
Комментарии
Если сам за себя не похлопочешь, никто о тебе не позаботится.
Ніхто не допоможе. В Африці це зрозуміли, в Україні поки ще надіються.
За Совєтів до КҐБ викликали за необережно сказані «антирадянські» вислови навіть дітей, їх брутально допитували, залякували, погрожували.
Ось, наприклад, матеріал з "Порталу Косівщини":
Косів в роки комуністичного будівництва
http://kosiv.info/index.php/home/3-kosiv-information/873-kosiv-v-roky-komunistychnogo
Пенсіонери, пам"ятаючи ті часи, навіть на мітинги сьогодні не ходять.
Середній вік - теж продукт радянської системи.
Молодь? А ви читали на форумах, чим зараз живе наша молодь?
В любому випадку якісь зрушення і дії дуже необхідні. Весна покаже
Складається враження, що всі ми, все суспільство, розчаровані в наших лідерах.
Я змолоду займалася громадською роботою. Статті та замітки до заводської та міської газет, комсомольська та профспілкова організація цеху, створення в місті Асоціації захисту прав малого та середнього бізнесу, партійна робота в УРП "Собор", кандидат в депутати міської ради...
Моя партія лягла під олігархів, очільник обласного осередку отримав "жирну" посаду, держслужбовець, і на мітингах з тих пір не світиться. Голова Асоціації вийшла на пенсію, вся рада Асоціації згорнула громадську діяльність за тих пару років затишшя, що передували прийняттю Податкового Кодексу. Молода зміна Асоціацію не відродила...
Я маю двоє дорослих дітей. І мене просто дивує, що вони не наслідують мій приклад, стоять осторонь громадської роботи, маючи чіткі проукраїнські переконання. Ото тільки голосувати ходять.
Син, щоправда, брав участь у Помаранчевій революції, повернувся, одразу на Новий рік перехворів на гепатит... Їздив "за ідею", та тепер розчарований. Кому з політиків тепер він повірить?
Першу скрипку в майбутньому русі повинно відіграти громадянське суспільство, без партійної символіки.