Михалевич: КГБ - концлагерь в центре Минска.

     Власть развращает людей, а абсолютная власть развращает АБСОЛЮТНО…..

   В Беларуси фактически вся власть сосредоточена в руках президента А. Лукашенко и его администрации и делается ВСЁ, чтобы эта власть была ВЕЧНОЙ, бесконтрольной и независимой от МНЕНИЯ народа.

 За 16 лет правления, ВСЮДУ на руководящие и ответственные должности поставлены “свои” люди, те, кто готов ВЫПОЛНИТЬ любой приказ, кто на первое место ставит не Закон, а пожелания и прихоти начальника!

 Неуютно и страшно жить в таком государстве ……Многие не выдерживают и уезжают из страны, а многие кончают жизнь самоубийством…..В течение последних 16 лет население Беларуси сокращается ЕЖЕГОДНО в среднем на 50 000 человек! Видимо, слишком сильна “забота о простом человеке”. Многие её не выдерживают!

 С каждым годом, по мере того, как пропадает надежда на возможность законным путём ИЗМЕНИТЬ ситуацию, добиться справедливости, обеспечить достойную жизнь за счёт ЧЕСТНОГО и ВЫСОКОПРОФЕССИОНАЛЬНОГО труда, всё больше людей добровольно-ПРИНУДИТЕЛЬНО расстаются с жизнью….

  В 2009 году число суицидов в стране возросло более чем на 20% по сравнению с 2008 годом и составило 28,5 случая на 100 тыс. населения. Это более чем в полтора раза больше среднемирового уровня.

По данным Всемирной организации здравоохранения, на одно самоубийство приходится восемь—десять парасуицидов. Таким образом, в Беларуси ежегодно пытаются свести счеты с жизнью около 30 тысяч че
ловек. "В поле зрения  медиков попадает каждый пятый-шестой случай", — сказал 7 сентября в Минске на заседании круглого стола "Профилактика суицидального поведения среди населения" заведующий лабораторией клинико-эпидемиологических исследований РНПЦ психического здоровья Анатолий Гелда”. http://news.tut.by/society/196459.html

 

 Россия и Беларусь – “лидеры” в Европе по уровню самоубийств! 

  Безответственность перед народом и беззакония царят тут………И зачастую их творят те, кто ОБЯЗАН оберегать людей, обеспечивать безопасность граждан, показывать ПРИМЕР соблюдения Конституции страны……Ведь то, что вытворяют по отношении к кандидатам в президенты – ужасно и умышленно вселяет СТРАХ во многих людей, давая им откровенно понять, что если такое творят по отношении к кандидатам в президенты, то что может быть сотворено с ПРОСТЫМИ людьми!  

 Обслуживая власть, спецслужбы начинают творить нечто подобное тому, чтобы было в печально “злопамятном” 1937 году…..

 

“Алесь Михалевич, выдвигавшийся на пост президента Беларуси на прошедших в декабре 2010 года выборах, 28 февраля на пресс-конференции в Минске заявил о том, что его пытали в следственном изоляторе Комитета госбезопасности. "КГБ - это концлагерь в центре Минска", - заявил политик.  

Алесь Михалевич был отпущен из СИЗО под подписку о невыезде и не имеет права разглашать информацию, касающуюся "дела 19 декабря". Несмотря на это политик принял решение сделать подобное заявление, так как считает, что "должен рассказать о том, что происходит с задержанными и заключенными в СИЗО КГБ", передает корреспондент Телеграфа.


"Я надеюсь, что другие бывшие заключенные поступят аналогичным образом и сломают сценарий КГБ. Я думаю, что так же поступают и с другими заключенными, в том числе экономическими", - заявил Алесь Михалевич.

Политик отметил, что прекрасно осознает, что уже сегодня его могут задержать и вернуть обратно в следственный изолятор, однако он не намерен скрываться или уезжать из страны."Я законопослушный гражданин, и не собираюсь покидать Беларусь", - заявил Алесь Михалевич.

Михалевич: тайна следствия "дела 19 декабря" - методы "работы" КГБ

"Главная "тайна следствия" - это методы, применяемые для того, чтобы принудить людей подписать требуемые от них показания и заявления. Считаю, что противозаконные действия, нарушающие не только белорусское законодательство, но и международные соглашения, в том числе Международную конвенцию против пыток, недопустимо прикрывать "тайной следствия", - говорится в заявлении Алеся Михалевича.

28 февраля политик направил свое заявление в Генеральную прокуратуру Беларуси, а также в Комитет по правам человека ООН. Политик пояснил, что подробное описание того, что происходило с ним в СИЗО, он передал на хранение в "надежное место". "Данные свидетельства появятся в открытом доступе в случае, если меня вновь задержат и поместят под стражу", - заявил Алесь Михалевич.

Алесь Михалевич не стал раскрывать имен сотрудников и других обстоятельств следсвтвия, однако заявил, что сотрудники КГБ уже 26 декабря начали применять к нему пытки.

"Я отказался зачитать для ТВ заявление с осуждением других кандидатов. Вызовы к сотрудникам КГб начались с первых часов после задержания, велись без адвокатов, без протокола, с нарушением всех процессуальных норм. При выходе из СИЗО КГБ у меня конфисковали дневник с записями, которые я делал там ежедневно, однако то, что происходило в тех стенах, невозможно стереть из памяти", - отметил политик.

Экс-кандидат заявил, что все действия сотрудников КГБ были направлены на то, чтобы "сломить оппозиционных лидеров". "Для меня был выбор между двумя вариантами: либо оставаться под стражей до суда, либо делать вид, что я готов выполнить требования сотрудников КГБ", - пояснил Алесь Михалевич.

Михалевич: я никогда не был и не буду агентом КГБ

По словам политика, условием его освобождения под подписку о невыезде было подписание "договора о сотрудничестве". "Я сознательно пошел на этот шаг, и это было продиктовано не давлением и пытками, а желанием донести информацию о том, что происходит с заключенными. Я открыто заявляю, что никогда не был и не буду агентом КГБ! Своим публичным заявлением я снимаю с себя обязательство, которое было указано в документе", - заявил Алесь Михалевич.

В своем заявлении Алесь Михалевич описал некоторые виды пыток, которые применяли к нему в СИЗО КГБ, а также в СИЗО на улице Володарского в Минске.

По словам политика, в следственном изоляторе КГБ по пять-шесть раз за сутки проводили личный досмотр заключенных. Проводили подобный досмотр, по словам экс-кандидата, "охранники охранников" - "люди в черных масках без опознавательных знаков".

Михалевич рассказал о пытках в СИЗО КГБ

"Во время этого ставили голыми на "растяжку", подсекая ноги, вынуждая их расставить почти до полного шпагата. Когда подсекали ноги, чувствовалось, как рвутся связки, по завершении этой процедуры трудно было ходить. Ставили голым на расстоянии около метра от стены, принуждая опираться руками о стену, в помещении, где температура воздуха не превышала десяти градусов. Держали так по 40 минут, пока не отекали руки. Несколько раз требовали, чтобы при этом клал руки на стену ладонями вверх и стоял именно так", - рассказал Алесь Михалевич.

Политик отмечает, что во время подобных "процедур" некоторым заключенным с более слабым здоровьем становилось плохо. "Однако людей в масках это не останавливало", - сказал Алесь Михалевич.

"На ночь не выключали лампы дневного света, требовали ложиться лицом под лампу, запрещали накрывать лицо платком, "чтоб видеть лицо". В результате начало ухудшаться зрение. Приказывали спать, повернувшись лицом к "глазку" в дверях, за этим беспрерывно следили - если поворачивался во сне, заходили и будили, принуждая лечь, как приказано. Фактически это выливалось в пытку отсутствием сна", - говорится в заявлении Алеся Михалевича.

Экс-кандидат также указал на то, что заключенным отказывали в законном праве обратиться за медицинской помощью. По словам политика, врача арестанты могли посещать лишь раз в неделю, в оговоренное время. Не допускали к заключенным и адвокатов, сообщил Алесь Михалевич. "Никто из нас не получил возможности встретиться с адвокатом наедине. Это было сделано намеренно, чтобы лишить заключенных возможности рассказать о пытках", - считает политик.

http://telegraf.by/2011/02/mixalevich-zajavil-o-pitkax-v-kgb.html

 

“Полный текст заявления Алеся Михалевича в Генпрокуратуру

Экс-кандидат в президенты Беларуси Алесь Михалевич просит Генпрокуратуру "провести проверку и остановить зверства" в отношении людей, содержащихся в следственном изоляторе КГБ. Об этом говорится в заявлении, которое политик направил 28 февраля в Генеральную прокуратуру.

Приводим текст заявления на языке оригинала.

"Нягледзячы на тое, што я, Алесь Міхалевіч, экс-кандыдат у Прэзідэнты Рэспублікі Беларусь, звязаны падпіскай аб неразгалошванні таямніцы следства, я лічу, што мушу распавесці пра тое, што адбываецца з затрыманымі вязнямі ў СІЗА КДБ. Галоўная "таямніца следства" — гэта метады, якія ўжываюцца для таго, каб змусіць людзей падпісаць вымаганыя ад іх паказанні і дэкларацыі. Я лічу, што супрацьзаконныя дзеянні, якія парушаюць не толькі беларускае заканадаўства, але і міжнародныя дамовы, такія як Міжнародная канвенцыя супраць катаванняў, нельга прыкрываць "таямніцай следства".

Як вам вядома, я быў адным з сямі кандыдатаў, затрыманых спецслужбамі пасля падзеяў 19 снежня, і адным з некалькіх дзясяткаў дэмакратычных актывістаў, якія патрапілі пад утрыманне пад вартай у СІЗА КДБ.

Я адмовіўся зачытаць для ТБ заяву асуджэння іншых кандыдатаў. Выклікі да супрацоўнікаў КДБ пачаліся з першых гадзін затрымання, вяліся без адваката, пратакола, з парушэннем усіх працэсуальных нормаў. Прыблізна з 26 снежня ў адносінах да мяне пачалі прымяняцца дзеянні, якія з`яўляюцца катаваннем.

Пры выхадзе з СІЗА КДБ у мяне канфіскавалі дзённік, які я там вёў штодня, але тое, што адбылося, немагчыма сцерці з памяці. Асобныя факты пералічаныя ў дакуманце ніжэй.

Па ўрыўках фразаў, пачутых з-за дзвярэй, я зразумеў, што падобныя дзеянні прарабляюць і з іншымі актывістамі, якія адмаўляюцца даваць вымаганыя ад іх паказанні. Адвакатаў не дапускаюць толькі таму, каб зняволеныя не маглі паведаміць пра факты катаванняў. Я непакоюся пра лёс усіх вязняў, асабліва тых, якія не мелі сустрэчаў з адвакатамі з канца мінулага году. Я разумеў, што тое, што з намі робяць, скіравана на ламанне апазіцыйных лідараў. Для мяне выбар быў паміж двума варыянтамі: альбо застацца пад вартай да суду, альбо зрабіць выгляд, што я згодны выконваць патрабаванні супрацоўнікаў КДБ.

Умовай майго вызвалення стала падпісанне дамовы аб супрацоўніцтве. Я свядома пайшоў на гэты крок, і гэта было прадыктавана не ціскам і катаваннем, але жаданнем данесці інфармацыю пра тое, што адбываецца са зняволенымі.

Я адкрыта заяўляю, што ніколі не быў і не буду агентам Камітэта дзяржаўнай бяспекі! Сваёй публічнай заявай я здымаю з сябе абавязак, які быў пазначаны ў паперы.

Я разумею, што ўжо да канца гэтага дня я магу патрапіць назад у СІЗА, і што стаўленне да мяне на гэты раз будзе непамерна больш жорсткім. Але я хачу зрабіць усё магчымае, каб выратаваць тых, хто яшчэ застаецца за кратамі, каб аблегчыць лёс гэтых людзей, каб спыніць катаванні. Я хачу, каб у іх была магчымасць выйсці на свабоду не зламанымі, не стаўшымі на шлях супрацоўніцтва, а перадусім проста жывымі.

У сваім выступе я адмыслова не раскрываю імёнаў супрацоўнікаў і іншых акалічнасцяў следства. Але ўсе незаконныя дзеянні ў адносінах да мяне, разам з указаннем канкрэтных фактаў, я выклаў у заяве, якую накіроўваю ў Пракуратуру, а таксама ў форме, якая будзе накіравана спецдакладчыку ААН па праблеме катаванняў.

Лічу, што пракуратура мусіць правесці праверку і спыніць зверствы.

Разам з тым, я зрабіў падрабязнае апісанне ўсяго, што са мной адбывалася, і накіраваў на захаванне ў надзейнае месца. Гэтыя сведчанні з`явяцца ў публічнай прасторы, у выпадку калі мяне зноў затрымаюць і змесцяць пад варту.

Я зраблю ўсё магчымае, каб знік канцлагер у цэнтры Мінску.

Спосабы здзекаў. "Амерыканка"

1. 10 студзеня "ахоўнікі ахоўнікаў" — людзі ў чорных масках без апазнавальных знакаў — вывалаклі з камеры, сілай пачапілі кайданкі ззаду, паднялі іх так, каб апусціць тварам да бетоннай падлогі. Спусцілі па вінтавой лесьвіцы ў падвальнае памяшканне. Сказалі, выварочваючы рукі за спіной максімальна высока ўверх, пакуль не пачалі хрусцець суставы, што я павінен выконваць усё, што ад мяне патрабуюць.

Трымалі рукі падвешанымі за кайданкі доўга і падымалі вышэй і вышэй, пакуль не сказаў, што буду выконваць усё. Супрацоўнікаў ізалятара пры гэтым не было нават на калідорах.

2. Сістэматычна — па 5-6 разоў на суткі — выводзілі "на обыск" — на асабісты дагляд. Падчас гэтага ставілі голымі "на расцяжку", падсякаючы ногі амаль да поўнага шпагата. Калі падсякалі ногі, адчувалася, як ірвуцца звязкі. Ставілі голымі на адлегласці каля метра ад сцяны, прымушаючы абаперці рукі на сцяну, у памяшканні, дзе тэмпература не перавышала 10 градусаў. Трымалі так па 40 хвілін, пакуль не ацякалі рукі. Некалькі разоў патрабавалі, каб рукі клаў на сцяну далонямі навонкі і так стаяў.

3. Падчас так званага асабістага дагляду ўсіх выганялі ў халоднае памяшканне распранутымі дагала і прымушалі выконваць рэзкія прысяданні па некалькі дзясяткаў разоў. Вязням са слабейшым здароўем падчас гэтага рабілася кепска, але людзей у масках гэта не спыняла.

4. На ноч не выключалі дзённае святло, патрабавалі класціся тварам пад лямпу, забаранялі накрываць твар хусткай, "чтоб видеть лицо". У выніку пачаў псавацца зрок. Загадвалі спаць, павярнуўшыся тварам да "вочка" ў дзвярах, за гэтым сачылі бесперапынна — калі ты паварочваўся ў сне, заходзілі і будзілі, прымушаючы легчы, як загадана. Фактычна гэта вылівалася ў катаванне адсутнасцю сну.

5. Фарбавалі падлогу ў камеры фарбай на ацэтоне і патрабавалі знаходзіцца ў памяшканні, якое фактычна не праветрывалася, да поўнага высыхання фарбы. Такое ўздзеянне доўжылася болей за сорак гадзінаў запар.

6. У саміх камерах тэмпература не перавышала 10 градусаў, ацяплення практычна не было. На сцяне была чорная плесня, якая разрасталася, калі зачынялі фортку.

Паведамілі, што мая камера павінна хадзіць да доктара толькі па чацвяргах (замест прапісанай у правілах магчымасці наведваць па запатрабаванні). Падчас вымярэння ціску доктар забараняў вязню глядзець на апарат, каб той, каму мераюць ціск, не бачыў паказанні. Запісваў гісторыю хваробы ў журнал, зачыняючы яго паперкай. Выганялі на прагулку ў мароз усіх, нават тых, хто запісаўся да доктара, не кажучы пра тых, у каго не было цёплых рэчаў.

Не пускалі адваката, хаця вольныя памяшканні заўсёды былі — мы бачылі пустыя кабінеты па дарозе на ўласныя допыты. (Ніхто з нас не атрымаў магчымасці сустрэцца з адвакатам сам-насам. Гэта было зроблена адмыслова, каб пазбавіць магчымасці распавесці пра катаванні.)

З камер забралі "Правілы ўнутранага распарадку", бо адміністрацыя парушала гэты дакумент у дзясятках пунктах. "Людзі ў масках" папярэдзілі, што ў выпадку скаргаў ізноў "падвесяць за кайданкі". У перыяд актыўнага ціску мяне выводзілі на так званы вобшук па 8 разоў за дзень.

Грамадзянін Афганістана, які сядзеў у адной камеры са мной і меў досвед знаходжання ў палоне ў талібаў, сказаў, што там няма такой мадэрнізацыі (паказваючы на пасцель і нары), але абыходзяцца з людзьмі там нашмат лепш.

"Валадарка", куды мяне перавялі для таго, каб спужаць (так сказалі ахоўнікі ў масках у "амерыканцы").

У пракуранай камеры на 8 спальных месцаў 15 чалавек. Спалі па чарзе. Калі змена спаць выпадала ўдзень, то даводзілася выбіраць паміж сном і прагулкай. Падчас вобшуку выводзілі на гадзіну ўсіх 15 чалавек у карцэр плошчай 5 квадратаў, дзе некаторыя гублялі прытомнасць. 3 маім з`яўленнем такія вобшукі пачалі праводзіць кожны дзень, каб настроіць камеру супраць мяне.

 

http://news.tut.by/politics/216649.html