Русский язык - испорченный угро-финнами Украинский??!

 

Недавно вычитал такой опус:

 

БУВАЛЬЩИНА ПРО ДВОХ ПОДОРОЖНІХ

Якось зійшлися дорогою попутники-Козак-характерник і Москаль-служивий. Ідуть собі, розмовляють. Сонечко все вище.
Заморилися вже трохи, притомилися. У кожного на плечах клуночок (у Москаля - котомка). А в клуночках, звичайно ж, є якісь харчі, і продукти. Їжа. Служивий і пропонує:

- Чивой-та я, брат, проголодался. Давай покушаем, ась? Козак, звісно, характерник, вирішив подражнити трохи супутника:
- А я бачу, що в тебе є свої харчі-чого б це я мав тобі давати свої?
Москаль засміявся та й каже:
- Вот чудак! Да я же не прошу у тебя кушать, а просто предлагаю покушать...
- А-а-а, ти, пане-брате, мені свою їжу пропонуєш покуштувати?
Та нащо ж мені твою кушати, коли я точно знаю, що моя-краща. А ось ти про їжу нагадав, то я й сам не проти-пора б уже й перекусити. Оно диви, які гарні пеньочки-присядьмо та й поїжмо!
Розклали вони свою їжу. Москаль перехрестився та й:
- Ну, будем кушать!
- Коли? - питає Козак.
- Что значит когда? Сейчас!
- Та ні, ти сказав, що будемо колись куштувати, а я, пане-брате, уже починаю зараз. І не куштувати, а їсти,
- Какой же ты непонятливый! - сердиться вже Москаль. - Да не пробовать! Я говорю: давай єсть! А Козак ще охочіше:
- Знову не втямлю... Якщо у тебе своє є, себто "єсть", то чого ж ти у мене просиш - "давай єсть"?
Москаль уже геть розсердився і кричить:
- Да я гаварю "єсть" в значений "єсть", а не в значений "єсть"!
Тут до нього дійшло, що він "зарапортовался":
- Тьфу ты! Что зто я плету? Есть в значении кушать, а не в значении наличия. А "кутать" не в значений "пробовать", а в значений "єсть"! Ну жрать, короче гаваря! - для більшої ясности висловився Москаль.
Козак спокійно так:
- Щось ти плутаєш... Ні, пане-брате, їжмо кожний своє. І я тобі не дам. Бо як мого покуштуєш, то свого вже не захочеш... Отож гайда їстоньки-питоньки!
Москаль аж підскочив:
- Как-как?!
- Фу-у-у! - скривився Козак. - За столом і таке слово...
- Какое такое?!-ще більше спантеличився Москаль.
- О, знову...

Та хоч би за столом не "какай", пане-брате. Москаль матюкнувся та й:
- Да разве я какаю? Это же слово такое...

Вони вже перекусили, підкріпилися та й заново почали свої чвари. А сталося це так.
Козак, звичайно ж, тільки полякав Москаля, що кожен їстиме своє. Насправді він поділився з ним, як з братом, по-християнському. Відбатував шматок запахущого сала, а побачивши, як той охоче їсть його, облизуючи пальчики, недотримався, та й спитав:
- То ти що, пане-брате, любиш сало?
- Ну а чиво ж, я, чай, не чурка, а русский, православний. - Та на свою голову не стримався і зачепив Козака за живе. - Канешна люблю, братец. Но для тебя мне далеко. Вы, козаки, с салом встаете и с салом ложитесь... Даже в поезде... Едет хохол как-то с негром... - почав був уже й анекдота, та Козак аж якось лагідно перебив Москаля:
- Та ти, пане-брате, не мусульманин, не татарин? А хто ж ти по нації?
- Я-та? Русский. Чиво спрашиваешь?
- Та я не питаю, чий ти є, а хто ти по нації.
- Да русский я, русский!
- Ну от ти знову тої самої... Я це знаю, що ти мій, руський...
- Как это твой? Ты же не рус, ты украинец, хохол то єсть... Козак уже зовсім злагіднів, та й провадить екзекуцію далі:
- Ти, пане-брате, забув історію? Як звалася Україна при князі Святославі, при Ярославі Мудрому? Київська... - і він замовчав, даючи можливість Москалеві продовжити.
- Русь! Киевская Русь! - погодився Москаль.
- А як назвав свою історію Михайло Грушевський? "Історія України-Руси"! Значить, ми, українці, називалися в той час русами! І коли завоювали, колонізували фінські племена, що жили по Оці, по Волзі, тамтешні фіноугорські люди стали називати себе руськими,
тобто - чиї? руські! Значить, ти - мій! І я можу з тобою робити, що захочу…- усміхається доброзичливо Козак. Тут уже Москаль почав розпалюватися:
- Да какой ты рус? Ты украинец! И здесь проходило много всяких других племен! И половцы, и ногайцы, и угро-финны, и греки!
- Так вони ж тільки проходили, вони з нами не змішувалися! Подивися на нашу мову! Вона з часів Київської Руси мало змінилася, а отже, ми не змішувалися. Ваша Москва, ваші фіни і татари геть "іспортілі" нашу мову, бо он які зміни поробили, он стільки форм, чергувань і слів позагублювали...