Так, то Герої

Фото Ніны Погонець.

Земляки мої вкраїнці, станьмо на коліна
Проводжає в путь останню мати свого сина.
Як дубочок був хлопчина, вмів по правді жити,
А прийшла біда у хату, то пішов служити.

Пливе кача по Тисині, пливе й гірко плаче
Куди йдеш ти, куди їдеш, славний наш козаче?


Тужить мати згорьована, як же в світі жити?
Яке ж горе, люди добрі, дітей хоронити!

За слізьми світу не бачить, рідний мій синочку,
А я ж шила-вишивала для тебе сорочку,
На весілля сподівалась, одягнеш ти сину
Та прийшлося положити, тобі в домовину.

Я дивлюсь в високе небо, стану на коліна,
Прийми боже милосердний, як рідного сина.
Тужить пісня та рве душу, славний наш козаче
За тобою наш синочку Україна плаче.