​Хроніки безвіза та драні французькі шорти (або Як стати в чергу на біометричний паспорт)

19.06.2017 12:13

Один мій знайомий, що регулярно (мінімум раз на день) дивиться російські новини, на моє питання «Чи зробив/замовив він собі біометричний паспорт?» відповів наступне.

По-перше, безвіз — це знущання над зубожілим народом, який не має коштів їздити за кордон. По-друге, він паспорт хотів би, але не має 300 доларів США, щоб заплатити хабаря і стати у чергу, бо черга на ті паспорти така велика, що без хабаря ніяк.

В мене, мабуть, почала відпадати щелепа, тому він авторитетно додав, що Росія24 не бреше.

Можна риторично спитати, як в одному сюжеті укладається теза про «безвіз нікому не потрібен» та «шалені черги і хабарі», але вплив РашаЗМІ на свідомість наших громадян показова.

Тому я дуже коротко розпишу наш досвід із «сплати хабарів» та «імплантування чіпу під шкіру».

Потрапити в чергу на подачу документів справді непросто.

Ми з дружиною десь у кінці травня спробували просто прийти у відділення Державної міграційної служби, побачили натовп із сотні людей, які були там з 5-ї ранку, та вирішили спробувати вдачу в електронній черзі.

Тим більше, що запис живою чергою на подачу документів був аж на 7 липня.

2-го червня рівно о 12-й годині ночі ̶б̶е̶з̶ ̶о̶г̶о̶л̶о̶ш̶е̶н̶н̶я̶ ̶в̶і̶й̶н̶и̶ ми зайшли на сайт http://dmsu.gov.ua/online, заповнили всі потрібні рядки та почали чекати «викиду» вільних місць у черзі на дати, починаючи з 16 червня. Для цього ми постійно оновлювали сторінку (інструкція по клацанню — внизу допису).

Сайт пару разів «лягав», оскільки не лише ми були такими розумними. Тим не менш, о 00.18 дружина зареєструвалася на подачу документів у ДМС за місцем прописки, а я ж вирішив перевірити вільні місця у ДМС інших районів.

Так, немає жодного значення, у ДМС якого району Ви реєструєтеся. Подавайте туди, куди зручно.

Мені пощастило о 00.21.

Ми отримали на телефони повідомлення із часом, номером у черзі та адресою, куди треба йти.

Погодьтесь, сидіння з чашкою чаю о 12-й ночі набагато зручніше, ніж «окупація» черги з 5-ї до 9-ї ранку без жодних гарантій на подачу документів.

Минуло рівно два тижні.

Ми взяли паспорти, закордонні паспорти та ідентифікаційні коди і припленталися кожен у своє відділення ДМС.

У моїй локації з 5-ї ранку стояло десь 20 людей. Звісно, що вони почали обурюватися, чому вони прийшли раніше, а вимушені мене пропускати, бо, бач, в мене електронна черга.

Дівчина за стійкою люб’язно пояснила присутнім, що електронна черга — головна. А те, що люди займають чергу з ночі, дозволяє їм лише сподіватися на вільні місця в електронній черзі.

До речі, в тій же Франції Ви навіть в банк не потрапите без попереднього запису. Але, якщо записалися, не будете гаяти і хвилини — чекатимуть саме на Вас. Наших людей, звісно, до такого привчити важко.

Так от. Дівчина відксерила мої документи, прийняла 577 гривень, видала квитанції та попросила заповнити заяву на паспорт.

Електронне табло в вестибюлі вказало, в який кабінет мені пройти. Анкета, фотографування та сканування відбитків пальців — і через 10 хвилин я був вільний.

У відділенні ДМС, куди пішла дружина, було трохи важче. Як пояснила адміністрація, вони випросили більше місць для «живої черги» і її вклинення в електронну зсувало процес хвилин на 20-30.

Одна відвідувачка з електронної черги справедливо обурилася, чому вона має чекати, якщо записалася на визначений час?.

На це отримала відповідь від дівчини з бейджиком, що ми маємо бути людьми і з розумінням ставитися до тих, хто не здатен опанувати процедуру реєстрації в електронній черзі.

На цьому конфлікт вичерпався.

До речі, я так і не зрозумів, хто має ксерити документи. Бо у локації дружини ксерокса не було. Добре, що вона завбачливо прихопила копії паспортів та коду.

Загалом, особисто я вдячний тому, хто вигадав такий простий та зрозумілий процес подачі документів, а усі черги/скандали/сенсації зникнуть разом з ажіотажем, що створюють люди, нездатні завбачливо спланувати свої дії.

І щодо шортів. Французьких.

В той же день, що я подавав паспорт, пішов ввечері в магазини, щоб купити собі нові шорти.

В мене були одні, що я придбав 3 роки тому у містечку Les Ulis, що під Парижем.

Гарні були шорти, але геть розлізлися.

Подивився я гривневі ціни і що я можу сказати…

Шановні рітейлери!

Коли наш «зубожілий» народ завдяки безвізу нарешті почне подорожувати Європою, він зрозуміє три речі.

Перша: не такий він і зубожілий, якщо має змогу купувати таке дороге шмаття.

Друга: речі — то не розкіш. І не треба збирати цілу зарплатню, щоб собі їх придбати.

Третя: двічі на рік можна приїхати, наприклад, в Париж і потрапити на розпродажі — Soldes.

Так от: вартість філіжанки кави на Єлисейських полях плюс шопінг в універмазі Маре, що прямо в центрі міста, чи у Галереї Лафайєт, поряд з якою наш ЦУМ — ангар зі світлодіодною підствіткою, чи на ля Дефансі, куди їздить безпілотне метро, — менша, ніж одні шорти у торговому центрі Києва.

Вимушений визнати, що я занадто бідний для цього свята «підтримки вітчизняного рітейлу».

Про якість пропонованих речей я взагалі мовчу.

А українські «знижки» та «розпродажі» — то взагалі тонкий гумор садиста.

Впевнений, що люди почнуть підлаштовувати свої закордонні мандри під розпродажі у європейських країнах, тим більше, що це — або літо, або різдвяні свята (їхні, до 25 грудня). І на одній поїздці з шопінгом легко відбиватимуть дорогу і проживання у готелях.

Речі в європейських реаліях — бувають і якісними, і дешевими (хоча не всі, звісно). Тому вони легко «викидаються» в спеціальний смітник та потрапляють на наш секонд хенд, з яким в Україні регулярно намагаються боротися.

В українських реаліях рітейл нам пропонує або придбати задешево ситець, що розлізеться за 2 місяці, або нормальні речі — задорого.

З нетерпінням чекаю, коли наші любителі надприбутків потраплять у європейські ринкові умови.

Зауважте, що я ніц не кажу про українського виробника. Хай живе і квітне, але навчиться хоч одну модель джинсів чи шорт робити.

Так, щоб не було схоже, що ти в тих шортах переглядав сюжети каналу Росія24 про рідну країну.

Безвіз — однозначно на користь країні.

Слава безвізу.

Ще б акцизи з іномарок зняти та погледіти на справжню вартість бляшанок від АвтоЗАЗу.

Переможемо.

апдт. На прохання тут більш повно розкриваю процедуру роботи із сайтом:

1. Заповнити номер телефону. Натиснути .»Далі»

2. Обрати регіон, підрозділ.

3. Натиснути «Я не робот»

4. Обрати «Паспорт для виїзду за кордон»

5. Обрати дату, час, внести потрібні відомості в активні поля щодо своєї особи, дочекатися смс-ки з кодом підтвердження.

7. Якщо місць немає — оновити сторінку та повторити все з початку. Після 12-ї ночі — це абсолютно реально здійснити.

—

Антон Сененко