Строили "Европу в Украине" и, наконец вернулись в СССР
На модерации
Отложенный
Как и в 2006 году в Украине состоялся парад региональных языков. Внеочередные сессии местных и областных советов Одесской, Донецкой, Днепропетровской, Херсонской, Запорожской, Харьковской областей и Севастополя провозгласили региональным языком русский язык.
Но если шесть лет назад на такие решения было прокурорское реагирование, то сейчас все происходить во исполнение подписанного президентом Закона Украины Об основах языковой политики. Готовятся расширить права русского языка и в Крыму. Вместе с тем, на полуострове не спешат поддерживать языковой закон. Крымско-татарская община подозревает, что все происходит из-за того, что власть не хочет давать региональный статус крымско-татарскому языку, и вскоре повысит барьер. Так, в Измаиле горсовет отказал в таком праве болгарам.
Ранее «регионал» Чечетов заявлял, что закон принимали именно из-за русского языка, а не в поддержку других региональных языков. Согласно новому закону готовится жить и телевиденье. Профильный нацсовет изъял из лицензий телекомпаний графы «язык», поэтому в экспортной среде ожидают на русификацию телеэфира.
Достаточное количество и русскоязычных учебников напечатано уже и для школ, - утверждают в Минобразовании.
Закон о языках одобрительно оценили и в России. Также с одобрением там отметили и ратификации соглашения о создании зоны свободной торговли в рамках СНГ.
Директор экономического департамента содружества отметил, что это свидетельствует об ориентации Украины с бывшими республиками СССР. Соглашение заработает уже в сентябре. Кроме Украины ее пока ратифицировали лишь Россия и Беларусь. Если оглянуться назад, с тем, чтобы определиться где мы в результате оказались, получается весьма катастрофическая картина и мрачная перспектива. Так, у нас уже есть ратификация соглашения о зоне свободной торговли с СНГ, но пока не определена позиции со вступление в Таможенный союз, у нас вступил в силу языковой закон, у нас достаточно сложная ситуация с оппозиционными лидерами, на фоне всего этого у нас еще и пауза с евроинтеграцией, которую объявил Янукович еще в мае месяце. Она была взята для того, чтобы «построить Европу в Украине», - так заявил Янукович.
Каким же является на самом деле наш выбор и не на словах, а на деле. И что в результате этой затянувшейся паузы, мы строим? Не для того ли мы ее взяли, чтобы развернуться на 180 градусов в сторону России и создания нового СССР. У нас как у мультяшных героев Чебурашки и крокодила Гены: Мы строили, строили Европу в Украине, и, наконец.... ничего не построили. Откуда долго вырывались, туда очень быстро, безуспешно и бесславно вернулись.
Комментарии
Парадный марш
Чем кровавей родина, тем надрывней слава,
Чем бездарней маршалы, тем пышней парад.
Выползла из логова ржавая держава,
Вызверилась бельмами крашеных наград.
Плещутся над площадью тухлые знамена,
Нищий ищет в ящике плесневелый хлеб,
Ложью лупят рупоры: "Вспомним поименно!"
Склеен-склепан с кляпами всенародный склеп.
Лбы разбиты дО крови от земных поклонов,
Мы такие грозные - знайте нашу прыть:
Мы своих угрохали тридцать миллионов!
Это достижение вам не перекрыть!
Крики заскорузлые застревают в глотках,
Тянет трупной сладостью с выжженных полей,
И бредут колодники в орденских колодках,
И в глазах надсмотрщиков плещется елей.
Думать не положено, да и неохота,
Пафос вместо памяти, дули вместо глаз,
Бантиками ленточки, глянцевые фото,
Куклы на веревочках, плюшевый экстаз.
Для раба хорошего - свежую солому,
Для его хозяина - пышный каравай.
А за свой родной барак пасть порвем любому,
Так, блин, и запомните! Вольно! Наливай!
м...
Всё на те же трибуны полезли
Возводить своего лысогнома
Во влагалище ихнего съезда
Не стоит вертикальное чудо,
Властью тело пронзая России,
Потому что собрались Иуды
И меж ними не видно Мессии.
Жаль страну, что всё боле безлюдна,
Где воруют и правят бездарно.
Потому мне грязна и паскудна
Эта власть нефтяных наркоманов.
Эта власть голубого экрана,
На котором одни пидорасы,
Эта власть нас доставшего клана,
И молчанье народа безгласого.
В нашем воздухе спертом и душном
Вновь воспрянет зловонье вчерашнее
В одобрении единодушном
Все того же партийного шабаша.
Губы я искусал в нетерпении.
Ничего для себя мне не надо.
Дай мне, господи, видеть мгновение
То, когда вы подохнете, гады
И ни один из них даже не удосужился ознакомиться с текстом документа против кот корого они так рьяно выступают. Ни один из них не в состоянии внятно объяснить каким образом данный закон может нанести вред Государственному языку (украинскому)
ВОТ ПОЛНЫЙ ТЕКСТ Закона Украины об основах Государственной языковой политики (текст в оригинале, кто не понимает - спокойно может спокойно перевести онлайн переводчиком)
Читайте, делайте выводы.
Если в данном контексте она некрасива,
Но - мое восхищение городу Львову,
А точнее, конечно - свободному Львиву!
Украина! Где ныне надежды Майдана?
Над тобою глумится донецкая банда!
Эти гниды - детеныши вшей Магадана -
Вновь велят тебе чествовать флаг оккупанта.
Флаг расстрелов и пыток, флаг Голодомора,
Лагерей, депортаций, кровавого бреда,
Палачей и рабов, нищеты и позора,
Флаг бездарной войны и постыдной победы!
Чтоб у тех депутатов отсохли культяпки,
Чтоб родные плевались, заслышав их имя!
В Украине вывешивать красные тряпки -
Это хуже, чем свастики в Йерусалиме!
И ведь главное - все по закону, хоть режьте!
А в ответ - ни импичмента нет, ни волнений...
"Ще не вмерла..." в эфире звучит, как и прежде,
Но увы - вызывает все больше сомнений.
И в России, зашедшейся в рабском угаре,
Все довольнее лыбились хамские хари,
И ползли на парад недобитые твари -
Не солдаты (тех нет уже), а вертухаи.
И пошли, наплевав на ментов и приказы,
Чтобы встать на пути коммунячьего сброда,
Чтоб сорвать этот шабаш червоной заразы!
И несладко досталось москальским агентам -
Отстоять свои фетиши коротки лапки!
И валялись в грязи их фальшивые ленты,
И пылали по городу красные тряпки!
Пусть теперь пропаганды казенные жерла
Изрыгнут "хулиганы!", кремлевским в угоду -
Слава хлопцам, что впрямь доказали: не вмерла!
Есть кому заступиться за честь и свободу!
Нет, не все еще в жизни решает парламент!
Если с ними законы, но правда - за вами,
Значит, надо идти, наплевав на регламент,
И сразиться с совками не только словами!
Затолкайте им в глотки их цацки и флаги!
Превратите их идолов в прах и руины!
Чтобы те, кто мечтает о новом ГУЛАГе,
И ступить не могли по земле Украины!
И пускай подводить еще рано итоги,
И у власти в столице - все та же орава,
Но сегодня во Львиве был день перемоги!
Коммунякам - гиляку! Героям же - слава!
9 мая 2011
Кто мешает построить Нью-Лемберг? Москали, германцы, поляки, шпротовые короли...
«ПРО засади державної мовної політики»
Відповідно до положень Конституції України, Декларації прав національностей, Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» тощо
враховуючи, що вільне використання мов у приватному і суспільному житті, відповідно до принципів, проголошених у Міжнародному пакті Організації Об’єднаних Націй про громадянські і політичні права та духу Конвенції Ради Європи про захист прав і основоположних свобод людини, є невід’ємним правом кожної людини;
надаючи важливого значення зміцненню статусу державної – української мови як одного з найважливіших чинників національної самобутності Українського народу, гарантії його національно-державної суверенності;
виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність усіх національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення і консолідації суспільства,
цим законом визначається засади державної мовної політики в Україні.
Терміни, використані в цьому Законі, вживаються у такому значенні:
державна мова – закріплена законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, в сферах зв’язку та інформатики тощо;
мовна група – група осіб, що проживає в Україні, яка має спільну рідну мову;
мовна меншина – група осіб, що проживає в Україні, яка має спільну рідну мову, що відрізняється від державної мови, та яка за своєю чисельністю менша, ніж решта населення держави;
регіональна мовна група – група осіб, що проживає у певному регіоні (населеному пункті), яка має спільну рідну мову;
регіон – окрема самоуправна адміністративно-територіальна одиниця, що може складатися з Автономної Республіки Крим, області, району, міста, селища, села;
регіональна мова або мова меншини – це мова яка традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї ...
рідна мова – це перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві;
мови національних меншин – це мова меншини, що об’єднана спільним етнічним походженням.
Державна мовна політика в Україні має своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української як державної, регіональних мов або мов меншин, та інших мов, якими користується населення країни, в державному, економічному, політичному і громадському житті, міжособовому та міжнародному спілкуванні, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її мови і культури, зміцнення єдності українського суспільства.
Стаття 3. Право мовного самовизначення
1. Кожен має право вільно визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання.
2. Кожен незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань має право вільно користуватися будь-якою мовою у суспільному та приватному житті, вивчати і підтримувати будь-яку мову.
1. Законодавство України про мови складається з Конституції України, Декларації прав національностей, цього Закону, Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», «Про національні меншини», Закону України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин», та інших законів України, а також міжнародних договорів, що регулюють використання мов, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Основи державної мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мов в Україні – виключно цим Законом, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов в різних сферах суспільного життя.
2. Якщо чинним міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені в законодавстві України про мови, то застосовуються норми, які містять більш сприятливі положення щодо прав людини.
1. Державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку регіональних мов або мов меншин, інших мов, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини.
2. При здійсненні державної мовної політики Україна дотримується таких цілей і принципів:
1) визнання всіх мов, які традиційно використовуються в межах держави чи її певної території, національним надбанням, недопущення привілеїв чи обмежень за мовними ознаками;
2) забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території держави зі створенням можливості паралельного використання регіональних мов або мов меншин на тих територіях і у тих випадках, де це є виправданим;
4) підтримання і розвиток культурних взаємин між різними мовними групами;
5) забезпечення умов для вивчення української мови як державної, регіональних мов або мов меншин, інших мов, і викладання цими мовами з урахуванням стану кожної мови на відповідних рівнях освіти у державних і комунальних навчальних закладах;
6) сприяння здійсненню наукових досліджень у сфері мовної політики;
7) розвиток міжнародного обміну з питань, що охоплюються цим Законом, стосовно мов, які використовуються у двох або декількох державах;
9) застосування принципу плюрилігвізму за якого кожна особа в суспільстві вільно володіє кількома мовами, на відміну від ситуації коли окремі мовні групи володіють тільки своїми мовами;
3. Держава сприяє розвитку багатомовності, вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед тих, які є офіційними мовами Організації Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій.
1. Державною мовою України є українська мова.
2. Українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, в науці, культурі, в інших сферах суспільного життя.
3. Обов’язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення.
5. Жодне положення цього закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання державної мови.
1. Принципи мовної політики, викладені у статті 5 цього Закону, застосовуються до всіх регіональних мов або мов меншин України, які вживаються в межах її території.
2. У контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин до регіональних мов або мов меншин України, до яких застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, віднесені мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька.
За рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10 відсотків населення відповідної території.
Право ініціювання питання щодо застосування заходів, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин належить також мешканцям території на якій поширена ця мова.
У разі збору підписів понад 10 відсотків осіб, які мешкають на певній території місцева рада зобов’язана прийняти відповідне рішення протягом 30 днів з моменту надходження підписних листів. Дії, або бездіяльність місцевої ради може бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства.
Порядок формування ініціативних груп та складання підписних листів у такому випадку визначається законодавством про референд...
5. При проведенні Всеукраїнського перепису населення для виявлення належності фізичних осіб до конкретних мовних груп у переписному листі має бути використано запитання про мову, яке б ідентифікувало рідну мову особи, що належності до тієї, чи іншої мовної групи.
6. Регіональна мова або мова меншини (мови), що відповідає умовам частини третьої цієї статті, використовується на відповідній території України в роботі місцевих органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються цим Законом.
8. За межами території, на якій поширена регіональна мова, вона може вільно використовуватися у порядку, що визначається цим Законом.
9. Жодне з положень цього Закону про заходи щодо розвитку, використання і захисту регіональних мов або мов меншин не повинне тлумачитися як таке, що створює перешкоди для використання державної мови.
1. Публічне приниження чи зневажання, навмисне спотворення державної, регіональних мов або мов меншин в офіційних документах і текстах, що веде до створення перешкод і обмежень у користуванні ними, порушення прав людини, а також розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 161 Кримінального кодексу України.
2. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої мовні права і свободи від порушень і протиправних посягань.
4. Кожен має право звертатися за захистом своїх мовних прав і свобод до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
5. Кожен має право після використання всіх національних форм і засобів правового захисту звертатися за захистом своїх мовних прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
МОВА РОБОТИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, СУДОЧИНСТВА, ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 9. Мова ведення засідань Верховної Ради України
1. Засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою. Промовець може виступати іншою мовою. Переклад його виступу на державну мову, у разі необхідності, забезпечує апарат Верховної Ради.
2. Проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради України державною мовою.
1. Акти вищих органів державної влади приймаються державною мовою і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин.
2. Акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, акти місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування приймаються державною мовою або цією регіональною мовою або мовою меншини (мовами) та офіційно публікуються на цих мовах.
Стаття 11. Мова роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування
2. Держава гарантує відвідувачам органів державної влади і органів місцевого самоврядування надання послуг державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, – й цією регіональною мовою (мовами). Необхідність забезпечення даної гарантії має враховуватися при доборі службових кадрів.
4. Мовою роботи конференцій, зборів та інших офіційних зібрань, які проводяться органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, є державна мова. В їх роботі можуть використовуватися й інші мови. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова (мови), у роботі конференцій, зборів та інших офіційних зібрань, може використовуватися і ця регіональна мова (мови). У разі необхідності забезпечується відповідний переклад.
6. Найменування органів державної влади і місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій, написи на їх печатках, штампах, штемпелях, офіційних бланках і табличках виконуються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за рішенням місцевої ради з урахуванням стану регіональної мови зазначені найменування і написи можуть виконуватися державною і регіональною мовою (мовами).
1. Документація про вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів і посадових осіб місцевого самоврядування, документація всеукраїнських і місцевих референдумів оформляється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, документація про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів і посадових осіб місцевого самоврядування за рішенням територіальної виборчої комісії, документація місцевих референдумів за рішенням місцевої ради оформляється і цією регіональною мовою (мовами).
2. Виборчі бюлетені друкуються державною мовою. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова, виборчі бюлетені по виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів і посадових осіб місцевого самоврядування за рішенням територіальної виборчої комісії можуть оформлятися і відповідною регіональною мовою (мовами).
4. Інформаційні плакати кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, у депутати і посадові особи місцевого самоврядування від політичних партій друкуються державною мовою. За заявою відповідного суб’єкта виборчого процесу поруч із текстом державною мовою розміщується його переклад регіональною мовою (мовами).
5. Матеріали передвиборної агітації виконуються державною мовою або регіональною мовою (мовами) на розсуд самого кандидата, політичної партії чи її місцевої організації – суб’єктів виборчого процесу.
1. Паспорт громадянина України, або документ, що його заміняє, і відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою і, поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цього положення поширюється й на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про неї (записи актів громадянського стану і документи, що видаються органами реєстрації актів громадянського стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи), а також документи, що посвідчують особу іноземця або особу без громадянства, у разі наявності письмової заяви особи.
2. Документ про освіту, отриману в навчальному закладі з навчанням регіональною мовою, за заявою осіб виконується двома мовами – державною і, поруч, відповідною регіональною.
1. Судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами).
2. Професійний суддя повинен володіти державною мовою. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова, держава гарантує можливість здійснювати судове провадження цією регіональною мовою (мовами). Необхідність забезпечення даної гарантії має враховуватися при доборі суддівських кадрів.
3. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами) з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
5. Слідчі і судові документи складаються державною мовою.
6. Слідчі і судові документи відповідно до встановленого процесуальним законодавством порядку вручаються особам, які беруть участь у справі (обвинуваченому у кримінальній справі), державною мовою, або в перекладі їх рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють.
Мовою роботи та актів з питань досудового розслідування, дізнання і прокурорського нагляду в Україні є державна мова. Поряд із державною мовою при проведенні досудового розслідування, дізнання та прокурорського нагляду можуть використовуватися регіональні мови або мови меншин України, інші мови. Кожна особа має право бути невідкладно повідомлена мовою, яку вона розуміє, про мотиви арешту чи затримання і про природу і причини звинувачення проти неї і захищати себе, користуючись цією мовою, у разі необхідності, за безкоштовною допомогою перекладача.
Стаття 16. Мова нотаріального діловодства
Нотаріальне діловодство в Україні здійснюється державною мовою. Якщо особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, не володіє державною мовою, за її заявою тексти оформлюваних документів мають бути перекладені нотаріусом або перекладачем на мову, якою вона володіє.
Адвокат надає юридичну допомогу фізичним і юридичним особам державною мовою або іншою мовою, прийнятною для замовника.
Стаття 18. Мова економічної і соціальної діяльності
1. У економічній і соціальній діяльності державних підприємств, установ та організацій основною мовою є державна мова, а також вільно використовуються російська та інші регіональні мови або мови меншин.
2. У економічній і соціальній діяльності об’єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.
3. У внутрішніх правилах підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності забороняється прийняття будь-яких положень, що виключають або обмежують у спілкуванні співробітників використання державної мови, російської, інших регіональних мов або мови меншин. В роботі підприємств можуть використовуватися й інші мови.
Мовами міжнародних договорів України, а також угод підприємств, установ і організацій України з підприємствами, установами та організаціями інших держав є державна мова і мова іншої сторони (сторін), якщо інше не передбачено самим міжнародним договором.
МОВА ОСВІТИ, НАУКИ, ІНФОРМАТИКИ І КУЛЬТУРИ
Стаття 20. Мова освіти
1. Вільний вибір мови навчання є невід’ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, при умові обов’язкового вивчення державної мови в обсязі достатньому для інтеграції в українське суспільство.
2. Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин. Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється у відповідності з потребою громадян згідно з законодавством України про освіту.
3. Потреба громадян у мові навчання визначається в обов’язковому порядку за заявами про мову навчання, які надаються учнями (для неповнолітніх – батьками або особами, які їх замінюють), студентами при вступі до державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час періоду навчання.
5. З метою підтримання нечисленних мовних груп у встановленому законом порядку встановлюються нормативи формування малокомплектних навчальних закладів, класів, груп і забезпечуються умови їх функціонування.
6. Мова навчання у приватних навчальних закладах усіх освітніх рівнів визначається засновниками (власниками) цих закладів.
7. В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин. Об’єм вивчення регіональних мов або мов меншин визначається місцевими радами відповідно до законодавства про освіту з урахуванням поширеності цих мови на відповідній території.
9. Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти укладаються державною мовою. За бажанням особи, тести надаються у перекладі на регіональну мову або мову меншин (за винятком тесту з української мови і літератури).
10. Співбесіда або інші форми контролю, якщо такі передбачені при вступі у навчальний заклад, проводяться державною мовою або мовою, якою здійснюється навчання у цьому закладі, за бажанням абітурієнта.
11. Держава забезпечує підготовку педагогічних кадрів для навчальних закладів з навчанням регіональними мовами або мовами меншин, здійснює методичне забезпечення такої підготовки.
12. Навчальні заклади можуть створювати класи, групи з навчанням іноземними мовами.
Громадянам України гарантується право вільного використання у сфері наукової діяльності державної, регіональних мов або мов меншин, інших мов. Держава сприяє створенню відповідної мовної інфраструктури, що включає можливість використовувати у науковій діяльності державну регіональні мови або мови меншин, інші мови, у тому числі іноземні, читати цими мовами наукову літературу, проводити наукові заходи, публікувати результати науково-дослідних робіт і наукові видання, здійснювати інші подібні дії. Результати науково-дослідних робіт оформляються державною, регіональною мовою або мовою меншин, іншою мовою – за вибором виконавців робіт.
У періодичних наукових виданнях, які публікуються державною мовою, виклад окремих положень наукових результатів подається регіональними мовами або мовами меншин, іншими мовами. У періодичних наукових виданнях, які публікуються регіональними мовами або мовами меншин, іншими мовами, виклад основних наукових результатів подається державною мовою.
1. Основними мовами інформатики в Україні є українська, російська та англійська мови. Комп’ютерні системи та їх програмне забезпечення, що використовуються органами державної влади і органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами та організаціями, повинні забезпечуватися можливістю обробляти україномовні, російськомовні та англомовні тексти. У державних комп’ютерних системах та їх програмному забезпеченні можуть вільно використовуватися інші мови.
2. Мова приватних комп’ютерних систем та їх програмного забезпечення визначається власниками цих систем.
1. Держава, підкреслюючи важливість міжкультурного діалогу і багатомовності, дбає про розвиток україномовних форм культурного життя, гарантує вільне використання регіональних мов або мов меншин у сфері культури, невтручання у творчу діяльність діячів культури і забезпечує реалізацію прав і культурних інтересів всіх мовних груп в Україні.
2. З метою широкого ознайомлення громадян України з досягненнями культури інших народів світу в Україні забезпечуються переклади і видання художньої, політичної, наукової й іншої літератури українською мовою, регіональними мовами або мовами меншин, іншими мовами.
4. Виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічному комерційному відео і домашньому відео в Україні, здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням або озвученням чи субтитруванням державною мовою або регіональними мовами або мовами меншин на замовлення дистриб’юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів.
МОВА У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЇ І ЗВ’ЯЗКУ
Стаття 24. Мова засобів масової інформації і видавництв
1. Кожному гарантується право споживати інформаційну продукцію засобів масової інформації будь-якими мовами. Це право з поважанням принципу незалежності і самостійності засобів масової інформації забезпечується створенням умов для розповсюдження інформації різними мовами і вільного вибору мови її споживання. Держава сприяє виданню і розповсюдженню аудіо- та аудіовізуальних творів, друкованих видань державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин.
2. Офіційна інформація про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування поширюється державною мовою, а у межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, також цією регіональною мовою (мовами). У разі поширення офіційної інформації мовою, яка відрізняється від державної, поширювач повинен забезпечити автентичний переклад з мови на якій поширюється ця інформація на державну мову.
4. Трансляція аудіовізуальних творів здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин на розсуд телерадіоорганізацій. При наявності технічних можливостей телерадіоорганізації здійснюють трансляцію аудіовізуальних творів кількома мовами із забезпеченням вільного вибору споживачами мови цих творів.
6. Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів.
1. У сфері надання послуг поштового зв’язку і телекомунікацій в Україні вживаються державна мова, регіональні мови або мови меншин.
2. Адреси відправника та одержувача поштових відправлень, телеграм, що пересилаються в межах України, мають виконуватися державною мовою. Текст телеграми може бути написаний будь-якою мовою з використанням літер кирилиці або латинської абетки.
3. Міжнародні поштові відправлення і повідомлення, які передаються через телекомунікаційні мережі загального користування, обробляються з використанням мов, передбачених міжнародними договорами України.
1. Рекламні оголошення, повідомлення та інші форми аудіо- і візуальної рекламної продукції виконуються державною мовою або іншою мовою на вибір рекламодавця.
2. Знаки для товарів і послуг наводяться у рекламі у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні відповідно до закону.
3. Маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами. Маркування товарів для експорту виконується будь-якими мовами.
МОВИ ТОПОНІМІВ ТА ІМЕН ГРОМАДЯН
Стаття 27. Мова топонімів
1. Топоніми (географічні назви) – назви адміністративно-територіальних одиниць, залізничних станцій, вулиць, майданів і т. ін. – утворюються і подаються державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, поруч із топонімом державною мовою відтворюється його відповідник цією регіональною мовою (мовами). У разі потреби наводиться латиноалфавітний відповідник (транслітерація) топоніму, поданого державною мовою.
2. Відтворення українських топонімів регіональною мовою або мовою меншини (мовами) здійснюється відповідно до традицій мови відтворення. Їх відтворення іншими мовами здійснюється у транскрипції з державної мови.
3. Топоніми з-поза меж України подаються державною мовою у транскрипції з мови оригіналу.
4. Картографічні видання, призначені для використання в Україні, готуються і видаються українською мовою.
1. Імена громадян України подаються державною мовою відповідно до українського правопису.
2. Регіональними та іншими мовами імена громадян України подаються відповідно до встановлених нормативів.
3. Кожний громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім’я (по батькові) рідною мовою згідно із традиціями цієї мови, а також право на їх офіційне визнання. При використанні цього права запис прізвища та імені (по батькові) в паспорті громадянина України, паспорті громадянина України для виїзду за кордон та інших офіційних документах виконується у транскрипції з української, російської або іншої мови за вибором громадянина.
4. Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється із попереднім схваленням власника.
5. Кожний громадянин України має право на виправлення помилкового запису свого прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах, у тому числі внаслідок порушення вимог частин третьої та четвертої цієї статті.
МОВА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ЗБРОЙНИХ ФОРМУВАНЬ
Стаття 29. Мова Збройних Сил України та інших військових формувань
Мовою статутів, документації, діловодства, команд та іншого статутного спілкування у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, є державна мова.
СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І КУЛЬТУРИ
ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ
Стаття 30. Сприяння розвитку української мови і культури за межами України
Держава відповідно до міжнародних норм і міждержавних угод сприяє розвитку української мови і культури за кордоном, задоволенню національно-культурних потреб закордонних українців, надає згідно з нормами міжнародного права всебічну допомогу, за їх бажанням, освітнім школам, науковим установам, національно-культурним товариствам українців, громадянам українського походження, які проживають у зарубіжних країнах, у вивченні української мови та проведенні наукових досліджень з українознавства, сприяє навчанню громадян українського походження в навчальних закладах України.
ВИКОНАННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО засади державної мовної політики»
Стаття 31. Виконання цього Закону
1. Організація виконання Закону України “Про засади державної мовної політики” покладається на Кабінет Міністрів України, центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, керівників об’єднань громадян, підприємств, установ та організацій в межах їх компетенції.
2. Контроль виконання цього Закону здійснюють Верховна Рада України у формі парламентського контролю, а також інші органи державної влади і місцевого самоврядування, уповноважені на це законодавством України.
3. Органи судової влади забезпечують судовий захист виконання цього Закону.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ
ЗАКОНУ УКРАЇНИ
«ПРО засади державної мовної політики»
Стаття 32. Відповідальність за порушення Закону України “Про засади державної мовної політики””
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи, громадяни, винні у порушенні Закону України “Про засади державної мовної політики”, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Опублікування Закону забезпечується державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, іншими мовами.
2. З дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність:
Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР» (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1989, № 45, ст. 631; 1995, № 13, ст. 85; 2003, № 24, ст. 159);
Постанова Верховної Ради Української РСР “Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» (Відомості Верховної Ради (ВВР) 1989, № 45, ст. 632).
3. До приведення у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
у тримісячний термін забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів і нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом;
вжити заходів до того, щоб відповідні органи влади, організації і установи, їх посадові та службові особи, усі громадяни були поінформовані про права та обов’язки, визначені цим Законом;
доручити спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі статистики, його територіальним органам у тримісячний термін забезпечити відповідні місцеві ради даними Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення адміністративно-територіальних одиниць відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону.
5. Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення у тримісячний термін забезпечити приведення раніше виданих телерадіоорганізаціям ліцензій на мовлення до вимог цього Закону без додаткових витрат для ліцензіатів.
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Внести зміни до законів України:
1) у Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 34, ст. 451):
статтю 7 викласти в новій редакції:
«Стаття 7. Мова освіти
Мова освіти визначається статтею 20 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
у статті 18:
частину першу після слів “відповідно до» доповнити словами “потреби громадян у мові навчання»;
частину четверту доповнити абзацом першим в такій редакції:
У зв’язку з цим абзаци перший, другий, третій, четвертий вважати відповідно абзацами другим, третім, четвертим, п’ятим;
у статті 35 частину першу після слів «визначеного суспільними» доповнити словом «мовними»;
у статті 59 абзац третій частини третьої після слів «шанобливе ставлення до державної» доповнити словами «мови, регіональних мов або мов меншин, інших мов»;
2) у Законі України «Про дошкільну освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 49, ст. 259):
статтю 10 викласти в новій редакції:
«Стаття 10. Мова у дошкільній освіті
Мова у дошкільній освіті визначається статтею 20 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
у статті 36 абзац шостий частини другої після слова «державної» доповнити словами «мови, регіональних мов або мов меншин»;
3) у Законі України «Про загальну середню освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 28, ст. 230):
у статті 5 абзац сьомий після слова «державної» доповнити словами «мови, регіональних мов або мов меншин»;
статтю 7 викласти в новій редакції:
«Стаття 7. Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
Мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається статтею 20 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
у статті 29 абзац четвертий частини другої після слова «державної» доповнити словами «регіональних мов або мов...
Мова навчання і виховання у позашкільній освіті визначається статтею 20 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
5) у Законі України «Про вищу освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 20, ст. 134) статтю 5 викласти в новій редакції:
«Стаття 5. Мова навчання у вищих навчальних закладах
Мова навчання у вищих навчальних закладах визначається статтею 20 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
6) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 40-41, 42, ст. 492) статтю 7 викласти в новій редакції:
Мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
7) у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 6, ст. 56) статтю 3 викласти в новій редакції:
«Стаття 3. Мова господарського судочинства
Мова господарського судочинства визначається статтею 14 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
8 ) у Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, № 35-36, 37, ст. 446) статтю 15 викласти в новій редакції:
«Стаття 15. Мова адміністративного судочинства
Мова адміністративного судочинства визначається статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
9) у Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, № 2, ст. 15) статтю 19 викласти в новій редакції:
Мова, якою здійснюється провадження в кримінальних справах, визначається статтею 15 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
10) у Законі України «Про нотаріат» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 39, ст. 383) статтю 15 викласти в новій редакції:
«Стаття 15. Мова нотаріального діловодства
Мова нотаріального діловодства визначається статтею 16 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
11) Закон України «Про адвокатуру» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 9, ст. 62) доповнити статтею 6а такого змісту:
«Стаття 6. Мова юридичної допомоги
Мова юридичної допомоги визначається статтею 17 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
«На посади в місцеві державні адміністрації призначаються громадяни України, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин в обсягах, достатніх для виконання службових обов’язків відповідно до вимог статті 11 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
13) у Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 33, ст. 175) у статті 5 частину другу викласти в новій редакції:
«На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мовою та регіональними мовами в обсягах, достатніх для виконання службових обов’язків відповідно до вимог статті 11 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
«Стаття 8. Мова роботи, діловодства і документації місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування визначається статтею 11 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
15) у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, № 24, ст. 170):
у статті 26 пункт 50 частини першої викласти в новій редакції:
«50) прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
у статті 32 підпункт 1 пункту “б” викласти в новій редакції:
«1) забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, – цією регіональною мовою або мовою меншини згідно з нормами статті 20 Закону України «Про засади державної мовної політик...
після слова «текст» доповнити словами “і мову (мови)”;
доповнити реченням: «Мова (мови) інформаційного плаката визначається статтею 12 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
17) у Законі України «Про вибори народних депутатів України» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 27-28, ст. 366 ) у статті 67 частину другу:
після слова «текст» доповнити словами «мову (мови)»;
доповнити реченням: “Мова (мови) інформаційного плаката визначається статтею 12 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
18) у Законі України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 30-31, ст. 382):
пункт 8 частини другої після слова «текст» доповнити словами «і мову (мови)»;
пункт 9 частини четвертої після слова «текст» доповнити словами «і мову (мови)»;
пункт 9 частини п’ятої після слова «текст» доповнити словами «і мову (мови)»;
у статті 36 пункт 10 частини першої після слів «державною мовою» доповнити словами «а в межах території, на якій поширена регіональна мова або мова меншини, також цією регіональною мовою або мовою меншини»;
у статті 52 частину другу:
після слова «текст» доповнити словами «мову (мови)»;
доповнити реченням: «Мова (мови) інформаційного плаката визначається статтею 12 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
у статті 63 частину дев’яту викласти в новій редакції:
«Мова (мови) виборчого бюлетеня визначається статтею 12 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
частину четверту:
після слова «зміст» доповнити словами «мова (мови)»;
після слів «Верховною Радою України» доповнити словами «у відповідності з рішеннями місцевих рад про мову (мови) виборчого бюлетеня»;
частину п’яту викласти в новій редакції:
«Мова (мови) бюлетеню для голосування визначається статтею 12 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
20) у Законі України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 14, ст. 78) статтю 16 викласти в новій редакції:
«Стаття 16. Мова діловодства в органах реєстрації актів громадянського стану
Мова діловодства в органах реєстрації актів громадянського стану визначається статтею 13 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
21) у Законі України «Про культуру» №2778-VI вiд 14.12.2010.статтю 5 викласти в новій редакції:
1. Застосування мов у сфері культури гарантується
Конституцією України та визначається статтею 23 Закону України
«Про засади державної мовної політики»;
2. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування
державної мови у сфері культури, гарантує вільне використання мов
усіх національних меншин України.
22) у Законі України «Про кінематографію» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 22, ст. 114):
статтю 6 викласти в новій редакції:
«Стаття 6. Мова у галузі кінематографії
Застосування мов у галузі кінематографії здійснюється згідно зі статтею 23 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
у статті 14 частину другу викласти в новій редакції:
«Розповсюдження іноземних фільмів здійснюється згідно зі статтею 23 Закону України «Про засади державної мовної політики» та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України”;
«Стаття 11. Мова інформації
Мова інформації визначається Законом України «Про засади державної мовної політики», міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, іншими законодавчими актами України у сфері інформації»;
24) у Законі України «Про телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 10, ст. 43) статтю 10 викласти в новій редакції:
«Стаття 10. Вживання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій
Вживання мов в інформаційній діяльності телерадіоорганізацій визначається статтею 24 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
у статті 24 пункт «ж» частини другої вилучити.
у статті 27 пункт «д» частини третьої вилучити.
25) у Законі України «Про інформаційні агентства» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 13, ст. 83) статтю 3 викласти в новій редакції:
Інформаційні агентства згідно з законодавством України про мови поширюють свою продукцію державною мовою, російською, іншими регіональними мовами або мовами меншин, а також іншими мовами, дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання»;
26) у Законі України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, № 49, ст. 299) статтю 4 викласти в новій редакції:
«Стаття 4. Мова поширення інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування
Мова поширення інформації про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається статтею 24 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
27) у Законі України «Про поштовий зв’язок» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 6, ст. 39) статтю 4 викласти в новій редакції:
Мова у сфері надання послуг поштового зв’язку визначається статтею 25 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
28) у Законі України «Про телекомунікації» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 12, ст. 155) статтю 7 викласти в новій редакції:
«Стаття 7. Мова у сфері телекомунікацій
Мова у сфері телекомунікацій визначається статтею 25 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
29) у Законі України «Про рекламу» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, № 39, ст. 181) статтю 6 викласти в новій редакції:
«Стаття 6. Мова реклами
Мова реклами визначається статтею 26 Закону України “Про засади державної мовної політики»;
30) у Законі України «Про лікарські засоби» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, № 22, ст. 86) статтю 12 доповнити частиною наступного змісту:
«Мова маркування лікарських засобів, інструкцій про їх застосування визначається відповідно до статті 26 Закону України “Про засади державної мовної політики».
0
Экспертное мнение
Экспертное мнение на Newsland - осмысленный комментарий по теме с признаками аналитического мышления
«Мова назв географічних об’єктів, що знаходяться на території України, визначається статтею 27 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
частину третю статті 6 виключити.
32) у статті 2 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, №14-15, №16-17, ст.133):
частину третю викласти в новій редакції:
«3. Мова ведення засідань Верховної Ради України визначається статтею 9 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
частину четверту статті 2 виключити.
33) у Постанові Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 37, ст. 545):
у Положенні про паспорт громадянина України абзац перший пункту 4 викласти в новій редакції:
«4. Мови паспорту визначаються частиною першою статті 13 Закону України “Про засади державної мовно...
«Мова свідоцтва про народження визначається відповідно до статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики». Запис прізвища та імені (по батькові) виконується згідно зі статтею 28 Закону України «Про засади державної мовної політики»;
у Положенні про паспорт громадянина України для виїзду за кордон у пункті 6 речення друге після слова «згідно» доповнити словами «зі статтею 28 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Голова Верховної Ради
України
Московия
Zu kämpfen für der Freiheit Ehr'
weil Hass und Krieg entbrannt.
Parademarsch der Legion Condor
...А родиться бы мог в Новегороде или во Пскове я,
На ином рубеже, при ином повороте судьбы,
И вести новгородскую армию к стенам Московии,
Где бесчестье в чести, где предателей славят рабы.
Где плюгавый упырь, плешь прикрывши татарскою шапкою,
Зло пирует в Кремле, без вина душегубствами пьян,
Где герой палачу салютует кровавой культяпкою,
И князья жирнобрюхие лижут монарший сафьян,
Где раздавлена вольность ударом кровавого молота,
Где оболгано все, что не вышло отнять и украсть,
Где Иван Калита прятал в погреб иудино золото,
Где пред властью трясутся одни, а другие - за власть.
С четырех бы сторон подойдя к окаянному городу,
Створки Спасских ворот мы бы вскрыли варяжским мечом,
И кремлевских бояр из палат потащили за бороду,
Да швырнули б со стен вместе с их азиатским бичом.
И навек бы развеяться тяжкому, душному мороку!
В...
Да сутулые спины, безропотно ждущие плеть,
Сквозь лохмотья Европы бесстыдно таращится Азия
И в округлых обводах церквей проступает мечеть.
Да, Москва, не сыскать ни в Европе таких, ни в Америке!
В профиль - камера пыток, анфас - площадной балаган,
Из похмелья - в запой, вечный пафос кабацкой истерики,
Поцелуй с мордобоем, да деньги под ноги цыган.
Ой ты, каменный спрут с краснозвездною шапкой на темечке!
Все твои типажи перемешаны в нашей беде:
Толстомясая бабища, на пол плюющая семечки,
Косорылый опричник с засохшей соплей в бороде...
Со стрельцами царей, да с гэбульниками пустоглазыми,
Год от года кряхтя, но крепя упыриную рать,
Город Мутной Воды расползался вокруг метастазами,
Пол-Европы подмял, и весь мир собирался сожрать!
Но бодливой корове рога обломала история,
И гнилую империю явственно тянет ко дну.
Нет, Московия - вовсе не Русь! Это - лишь территория,
Где кремлевские ханы держали народы в плену.
И воскреснет свобода, и снова сплотятся ряды,
Чтоб вонзить европейскую сталь прямо в сердце Московии -
В азиатское сердце проклятой Московской Орды!
Нечисть пятится прочь, коль назвать ее истинным именем,
И былыми победами зря утешается враг -
Главный бой впереди. Свежий западный ветер над Ильменем
Наполняет нам крылья. И тает клубящийся мрак.
2007
http://yun.complife.ru
________________________________________
Катя, ты правильно мыслишь.
Где проживать имеете нещастье?
Все остальное-жители Украины,русскоязычный балласт,который в случае нападения российских войск никогда не возьмет для защиты родины в руки оружие...
Такая шушера не нужна,вредна,не только моей Украине,но и любому независимому Государству!
А то,что России наша Независимость,как кость в горле,так даже и не сомневаюсь.
Будете творить то же,что и в Чечне,аж гай загудит....
На Грузию напали,расчленили,создали сепаратисткое образование,грузин изгнали с территорий,на которых они проживали,если не тысячелетиями,то столетиями-это точно...Это факты и ли так,умозаключения??? И все потому,что Осетия,как бы желала оставаться в союзе с Россией,а Грузия-нет...
Вы приведите хоть одну причину,которая не позволит Путину отдать, при определенных обстоятельствах,приказ о вводе войск на Украинскую территорию...
А по молодости так и не помните,что еще в 1991-92 годах Россия поддержала сепаратистов в Грузии и своей штурмовой авиацией и чеченскими формированиями,без которых абхазы и дня не продержались.Правда потом,чеченская афера против россии же и обернулась...Но это уже отдельная история....
А ежели мы рано или поздно Ваш флот зачнем с Севастополя выдворять,а Вы идти не станете,то Вас и мочить не надобно??!! Нет,родимай...на своей Земле-рули,а на чужой-сиди,как мышь под веником...или мочить будут! А ты как хотел?!!
К присоединению Крыма к Украине Россия,если Вы на эту глупость намекаете,не имеет никакого отношение.Эт о было решение союзного правительства,также,как и о присоединении к РСФСР Кенигсберга,Японских островов,а еще раньше-Карелии и т.д.и т.п. Возражать против этого-детский лепет! На брудершафт же,с россиянами-международными преступниками(Чечня,Афганистан,Грузия...) пить не станет ни один приличный цивилизованный Человек(Науру,Венесуэла,Жопа Географии*в рассчет не идут...)
Когда у человечка не хватает аргументов,он начинает оскорблять оппонента.Это естественно...
а сами в 90м г. кооперативы прихлопнули!
Как нами "правили", так и живем! ...до сих пор
копошимся в непонятном. И чего нада, да куда идти-
никто не знает. дырки латаем,,, с "олигархами"- ворами (по нашему)
заигрываем.... налоги одинаковые платим, они пособия
на детей также получают. Конский цирк, одним словом!!
Недаром Путин сейчас один из самых богатых людей мира.
строили Европу в Украине, и, наконец....
Были в Европе? Не померещилось?
Мы были Гражданами,а не быдлом и не ругались,а улыбались и стрались помочь друг другу,накормить,обогреть,приютить...
Почему не понравилось большинству населения Украины быть Людьми,Европейцами,не знаю...
Очень много русских в стране.... А русским-свобода,как кость в горле: им бы диктатора,плеть и сапогом в рожу...
Я человек немолодой,профессия у меня совсем неромантическая...и вижу прекрасно,как наши керивныки просрали народное стремление к лучшей жизни;если посмотреть,-то к обычной европейской жизни.Тошно на душе от нынешних правителей,которых по трезвому размышлению,иначе,как предателями Украины назвать невозможно...
И все равно,если бы знал,что так закончится,ничего бы не поменял:ни в своих поступках,ни в поведении,ни в политических пристрастиях...
Просто иного пути стать просто цивилизованной страной нет и никто не придумает....
Даже гостившие на Украине, с России, за 100 гривен стояли там...
Я с супругой,тоже уже немолодой женщиной,через день там был...Денег никто не раздавал,водку не распивал,не матерился,не мочился в парадных,не гадил под кустами....
Моя знакомая по бизнесу-та еще вумен-акула зубастая...на своем Тойете-Прадо притаранила за свои бабки в палаточный городок 4 газовых польских обогревателя;и на слова благодарности-отгавкнулась,а мне потом после рюмки призналась,что слезу пустила;хотя плакала последний раз "когда девочкой была".Обстановка была доверия,искренней взаимопомощи,причем,по собственному желанию,вполне осознанно. Люди многие,может впервые в жизни,себя Людьми почувствовали.Это ощущение нельзя передать словами.
Того,кто там не был,мне искренне жаль...
Просто надо понимать КАКАЯ ИСТИННАЯ ЦЕЛЬ была у тех, кто был наверху.
Мне эти события очень,очень напоминают то, что было в Москве в августе 1991.
Народ у Белого дома хотел одного, а в итоге вышло как вышло.
А против произвола надо стараться самому на своем месте. У меня своя исттрия в этом деле-начиная с судов первой инстанции и до КС РФ вместе с ЕСПЧ.
И с течением времени, тоже жаль только тех, кто там был, говоря по простому, получили "дырку от бублика".
А революционная романтика, чувство локтя это конечно хорошо, если это действительно имеет результат, а так, милые воспоминания, не более.
Большинство подавляющее,стоявшее с нами,не за должности,не за шмотки,бабло или выгоды какие-то там 2 месяца снежную жижу месило.Возможность, без всякой романтики, почувствовать себя Человеком,от которого что-то зависит именно на его месте;что без него ничего не получится...
А если честно,то ведь те пять лет при Ющенке,пусть во власти был разброд и шатание,к которому мы,бывшие совки,не привыкли,мелкому и среднему бизнесу дали вздохнуть: прикрутили яйца ментам,поставили в рамки налоговую;не было вседозволенности судов и прокуратуры.Так,что-неплохое время было,грех жаловаться. Не то,что сейчас,каждый месяц в законах изменение...,людям работать не дают и закрыться не позволяют...И воровство!!! Воровства при Юле было на несколько порядков меньше...А о простых людей сейчас в прямом смысле ноги вытирают.
Так,что были,были результаты..Если бы еще,как в Грузии,пошло руководство на реформы...
А сейчас-опять быдлятник вернулся...И за Родину обидно-гордости никакой.Тогда,шо Украинец,впервые было приятно сказать...сейчас стыдно в глаза друзьям за рубежом смотреть...
Пусть даже и за путинскую власть...
Потому что,у нас , как сказал Тютчев, ".. особенная стать..."
Все впереди, и в меру сил, пытаюсь противостоять власти не в смысле какого-там выпендрежа типа пусек и им подобным, а грамотной, профессинольной позицией по тем вопросам, к которым я близок.
а мы всё топчемся, топчемся. Ни ума, ни воли не хватает.
А Западу именно То и надо....Нет России- есть чулан со старьем.
Должны выдержать. Не впервой.
Что плохого,чтобы быть завербованным американскими спецслужбами??!! Это ж американские спецслужбы,а не российские...
Они Путину ведь на верность не присягали????
Или плохо,что не присягали?!!!!
Я,например,вполне одобрил бы,что бы в мою Украину ввели НАТОвский контингент,предателя-президента нашего со товарищи перестреляли бы на Крещатике,а русских поголовно или почти...выселили в россию-поднимать нечерноземье,с Крыма в первую очередь.Украине от того была бы польза огроменная...и никакого предательства!!!
У нас в Україні є таке прислів"я: "Дякую Тобі,Боже,що я не Москаль!!!" Молодежь наша на теннисках носит и,что изменники они там чего-то...не ведают,предстваляешь???