Вот оно и раскрылось иудо-христианство Киевской Руси!

Глава Украинской Православной Церкви во время очередного молебна заявил:

Убийство жителей Донбасса не нарушает заповеди Божьей!



Людей, которые живут в Донбассе, и тех, которые находятся в Москве, глава Киевского Патриархата считает настоящим «корнем зла».

Такое мнение озвучил глава Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата Филарет во время воскресной проповеди 22 марта. Информация об этом опубликована на официальном сайте УПЦ. «В чём заключается правда и где корень зла? Корень зла находится в тех людях, которые живут в Донбассе, и тех, которые находятся в Москве», — сказал Филарет.

Филарет таким образом одобрил убийства жителей Востока Украины и пояснил, что, убивая жителей Донбасса, украинцы не нарушают заповеди Божьей: "не убий!". «Можно ли, защищая свою землю, убивать кого-то, лишать жизни?.. Является ли это убийством? Нет, братья и сестры, это не есть убийство. И это не является нарушением Заповеди Божьей… Мы не нарушаем заповедь Божью: "не убий!", когда защищаем свою землю. Мы не идем захватывать чужие земли, а защищаем своё», — подытожил глава УПЦ КП. Источник.

Самое интересное, что формально, Филарет прав: когда защищаешь свою землю от врага, угрожающего убить твоих родных, то этого врага, как только стало ясно, что от него исходит угроза, можно и нужно убить, чтобы спасти невинные жизни.

Однако, впору спросить Филарета: кому же угрожают жители Донбасса?

Ах, они не угрожают, а просто давно живут на земле, которую Киев считает своей собственностью?

Так это ведь совсем другое дело!

А знает ли глава Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата Филарет, в чём состоял смысл прихода к евреям Христа, от имени которого он, по сути, благославляет нацгвардию Украины на убийство жителей Донбасса?

Я напомню, если он запамятовал. Смысл прихода Христа к евреям состоял в том, чтобы спасти их от Иудеев, освободить евреев от исполнения тех "заповедей, постановлений и законов", написанных от имени Господа, которые евреи должны были исполять под страхом смерти и под неусыпным надзором своего религиозно-политического руководства.

Вот лишь некоторые из античеловеческих заповедей, прописанных во "Второзаконии", за неисполнение которых "отвергшийся закона Моисеева, при двух или трех свидетелях, без милосердия [наказывается] смертью" (Евр. 10: 28).



Эти "заповеди, постановления и законы" — иудаизм в чистом виде. 

За то, что Иудеи побуждали евреев истреблять людей и даже целые народы, Спаситель и сказал "книжникам" и "законникам" следующие слова: "ваш отец диавол, и вы хотите исполнять похоти отца вашего" (Ин. 8: 44).



Это три жида — президент Украины, премьер-министр Украины и глава Верховной Рады Украины, которым тоже самое время сказать: "ваш отец диавол, и вы хотите исполнять похоти отца вашего".

Евреям же Христос-Спаситель сказал совсем иные слова: "не здоровые имеют нужду во враче, но больные; Я пришёл призвать не праведников, а грешников к покаянию" (Лк. 5: 31-32).

Когда сегодня власть в Украине находится в руках "библейских Иудеев", по приказу которых уже убиты сотни мирных жителей в Одессе и Мариуполе а также тысячи мирных жителей на Донбассе, и когда глава Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата благословляет народ на новое убийство людей, не желающих жить под властью этих самых "библейских иудеев", то со стороны украинской Церкви это есть не что иное, как иудо-христианство.

Ниже полная речь Филарета во время молебна, который состоялся 22 марта 2015 г.

«Дорогі браття і сестри. Ви знаєте, що я знаходився у Відні в лікарні на операції. І коли я лежав на ліжку обплутаний трубками й дротами, і не міг рухатися, ні встати, ні походити, – тоді, лежачи на ліжку, я згадав Надію Савченко. Вона теж обплутана, але не дротами й трубками, а болями. Я боровся за життя, а за що вона бореться? Вона бореться за правду, за істину, за любов до України.

Чи маємо ми право захищати свою землю, чи ми такого права не маємо? Подумайте. Бо нам кажуть, що треба підтримувати мир, не воювати, не захищати свою землю. В чому полягає правда і де корінь зла?

Корінь зла знаходиться у тих людях, які живуть в Донбасі, і тих, які знаходяться у Москві.

В чому неправда тих, не всіх, а тих сепаратистів, які живуть в Донбасі?

Неправда в тому, що Донбас – це віками українська земля. І там жили й живуть українці. Поїдьте ви по селах Донецької чи Луганської області. Там живе корінне населення. Ким вони себе вважають, росіянами чи українцями, якщо вони розмовляють українською мовою? Вони українці. А сепаратисти хто? Це люди, які приїхали з Росії й інших республік Радянського Союзу чи Російської імперії і оселилися на українських землях.

І українська земля радо прийняла їх. А тепер що вони хочуть? Вони хочуть українську землю приєднати до Росії. Тому створили так звану Донецьку народну республіку, Луганську народну республіку. Що це за республіка з одного чи двох десятків районів? Чи може така республіка існувати? Ні, не може. Розуміли вони, що роблять? Розуміли. А що вони хотіли? Вони хотіли цю українську землю приєднати до Росії. І Росія хоче приєднати Донбас так само, як приєднала Крим.

Де правда, за українцями, чи за сепаратистами, які хочуть продати Україну, замість того, щоб бути вдячними, що українська земля дала їм притулок, дала їм життя, бо вони народились там? Вони хочуть продати українську землю так само, як продав Юда свого Вчителя Господа Ісуса Христа. Зрадництво у всі віки залишається незмінним, – чи то Юда продає свого Вчителя, Який обрав його учеником, дав йому силу звершувати чудеса, а він Його віддав на розп’яття, чи так як оці. Жили, їли український хліб, отримали життя, а тепер хочуть землю, яка їм не належить, віддати Росії. Справедливо вони поступають? Кожна розумна людина скаже, що не справедливо. Вони звершують направду, чинять проти своєї совісті.

Як ми повинні поводити себе? Чи маємо ми право на захист своєї землі, чи, як кажуть деякі церковні діячі, треба зберігати мир. Так, ми за мир, бо Христос приніс на землю мир. Але Христос приніс на землю справедливий мир, а не неволю. Ми не хочемо жити в мирі, але в неволі. В неволі ми жили багато століть. Ми хочемо жити в мирі, але в свободі. Тому ми маємо Божественне право захищати правду, свою свободу, свою землю і справедливий мир.

Тоді нам кажуть: ви як християни порушуєте заповідь Божу: не вбий. А ви убиваєте. І тут слабка, духовно немічна людина розгублюється. Як же так, Господь сказав: не вбивай, а я повинен убивати, захищаючи землю?

Чи можна, захищаючи свою землю, вбивати, позбавляти життя? Це така дилема, що не кожна людина може розібратися в цьому. Як же християнин, який повинен виконувати всі заповіді, в тому числі й заповідь: не вбивай, захищаючи свою землю, повинен вбивати? Чи є це вбивством? Ні, браття і сестри, це не є вбивство. І це не є порушенням Заповіді Божої. Чому?

Ось ми читаємо кожної неділі ввечері акафіст Покрову Божої Матері і там є такі слова, коли Мойсей піднімав руки, то Ізраїль перемагав ворога Амалика, а коли опускав руки, то Амалик перемагав. У чому полягала така поразка й перемога? В тому, що вбивали один одного. І Бог не засуджував Мойсея за те, що він піднімав руки й Ізраїль перемагав Амалика.

Згадаємо суддю Ізраїльського воєначальника Гедеона, який з малим військом переміг більше військо супротивника. Чи можна було Гедеону захищати Ізраїльський народ і вбивати ворогів? А йому в цьому допомагав Бог, Той Бог, Який дав заповідь: не вбивай.

Візьміть пророка царя Давида, який відсік голову Голіафу, тобто вбив велетня, щоб спасти свій народ, щоб той жив у свободі.

Візьміть Естер, яка принесла голову воєначальника ворога Ізраїльського народу. Вона це зробила з допомогою Божою.

Тому, дорогі браття і сестри, ми не порушуємо заповідь Божу: не вбивай, коли захищаємо свою землю. Ми не йдемо захоплювати чужі землі, а захищаємо своє. Ми миролюбивий народ не на словах, а на ділі, бо ми віддали свою ядерну зброю, будучи третьою по силі ядерною державою у світі. То чи не свідчить це про наше миролюбство?

Ви подивіться, як Росія захоплювала Крим. Там ми не стріляли, а вони захопили силою і обманом. Тому ми маємо право захищати свою землю, захищати правду і свободу.

Надія Савченко, страждаючи, захищає свою Батьківщину, є прапором України, прапором незламності, прапором нашої перемоги. І не тільки вона. А подивіться скільки наших воїнів віддають свої життя за свою землю, за свій народ, за свою сім’ю. Не бояться віддати життя заради правди, заради любові до своєї Батьківщини. Подумайте, де Бог, з ким Бог у такі часи, з правдою, з любов'ю, чи із загарбником-агресором? Де Бог? І кожна розумна людина скаже: Бог там, де правда, Бог там, де любов.

Ви бачите виявлення любові, мужності в тих, хто захищає нашу землю. А ??? ще є ті, які й не воюють, але приносять в жертву все, що мають. Ось одна стара жінка в Полтаві збирала гроші на смерть. І коли почали збирати гроші на допомогу армії, то вона віддала всі 13 тисяч, які зібрала. Скажіть, чи виявлення це любові? Це виявлення великої любові до своєї землі, бо вона віддала все, що мала, як та євангельська вдова.

Тому Бог з правдою і любов'ю. А правда і любов на нашому боці. Тому наша буде перемога. І в цьому ніхто не повинен мати жодного сумніву. Бо хто матиме сумнів, не отримає того, чого він хоче. Коли апостоли не могли вигнати біса з юнака й запитали Христа в чому причина, то Господь сказав: через ваше невірство. Тому треба мати віру, віру не тільки в Бога, Який існує, треба мати віру в Бога, Який діє і діє в цьому світі, і діє з кожним із нас, бо ми без Нього не можемо ні рухатись, ні дихати. Тому вірити Йому треба, тоді отримаємо, чого просимо.

Нехай Господь наш Ісус Христос укріпляє нашу віру, допомагає нам очиститись від гріхів і досягнути того радісного дня, коли в Україні запанує мир, і свобода, і любов між собою, і правда. Нехай Господь за молитвами Божої Матері і всіх українських святих, і святих сорока мучеників, які теж віддали своє життя за віру в Господа Ісуса Христа, допомагає нам досягти тієї мети, до якої ми йдемо». Источник.

Со стороны Филарета — это не просто предательство заповедей Христовых. По сути Филарет стал в масштабе Украины новым Йозефом Геббельсом, который своей пропагандой активно поддержал неофашистскую политику новой киевской власти. За это рано или поздно он предстанет перед судом как военный преступник!

 25 марта 2015 г. Мурманск. Антон Благин