К 201 Годовщине Т.Г.Шевченко. Сбывшееся ныне Пророчество

  

http://youtu.be/BQv4V1JQRCI

http://youtu.be/iAJhqPtuea8

                                                                Хочу уверенно подчеркнуть, что Тарас Григорьевич не был бы с теми, кто на евромайдане разрушал братскую дружбу между славянами. Кобзарь ведал внутреннюю причину раздора:

«И не в одним отим сели,
А скризь на славний Украини
Людей у ярма запрягли
Паны лукави…Гинуть!

Гинуть!
У ярмах лыцарськи сыны,
А препогании паны
Жидам, братам своим хорошим,
Остатни продають штаны…"    

 

Менi однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

 

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру.

І все з собою заберу,

 

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

 

Не скаже синові: — Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись. —

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

 

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.

1847 р.