97 лет антиукраинскому российско–большевистскому террору в Киеве (5–8 февраля)
Операція із захоплення столиці Української Народної Республіки російськими більшовицькими військами на чолі з Михайлом Муравйовим тривала протягом 5-8 лютого 1918 року. Завершилася окупацією Києва більшовиками й евакуацією українського уряду зі столиці. Наслідком окупації були масові розстріли міського населення.


Історик Віктор Савченко наводить наступні факти:
"У своїй доповіді Муравйов так описав штурм Києва:«Я приказал артиллерии бить по высотным и богатым дворцам, по церквям и попам... Я сжег большой дом Грушевского, и он на протяжении трех суток пылал ярким пламенем». Пізніше Муравйов хвалився своїми подвигами:«Мы идем огнем и мечом устанавливать советскую власть. Я занял город, бил по дворцам и церквям... бил, никому не давая пощады! 28 января Дума (Киева) просила перемирия. В ответ я приказал душить их газами. Сотни генералов, а может и тысячи, были безжалостно убиты... Так мы мстили. Мы могли остановить гнев мести, однако мы не делали этого, потому что наш лозунг — быть беспощадными!» Муравйов першим у тій "Гражданской" війні використав отруйні гази (причому сам у цьому зізнався), заборонені всіма міжнародними угодами як бузувірська зброя. Гази допомогли його армії захопити мости через Дніпро і подолати оборонні укріплення українських військ на дніпровських кручах.

Захопивши Київ, Муравйов на тиждень став його повним господарем, організувавши в місті класовий терор, який пройшовся косою смерті по інтелігенції, офіцерам, буржуазії. За різними підрахунками, тільки за тиждень було знищено від двох до трьох тисяч киян (серед них - близько тисячі офіцерів і генералів; в числі загиблих генерали царської армії і армії УНР Б. Бобровський, А. Розгін, Я. Сафонов, Н. Іванов, Я. Танзюк ...).
Радянський уряд України, переїхав з Харкова до Києва, з жахом виявив повне розкладання армії червоних і тисячі трупів мирних жителів в парках Києва.
Влада зажадала від Москви негайного видалення Муравйова з України. Кияни бачили в ньому «ватажка бандитів», який не мав ніякого відношення до України. Він скрізь виступав з гаслом «єдиної, неподільної Росії», а українців вважав австрійськими шпигунами й зрадниками."
===============================
Перевод.
В течение 5–8 февраля 1918 длительная операция по захвату столицы Украинской Народной Республики российскими большевистскими войсками во главе с Михаилом Муравьевым. Завершилась оккупацией Киева большевиками и эвакуацией украинского правительства из столицы. Следствием оккупации были массовые расстрелы городского населения.
В своем докладе Муравьев так описал штурм Киева: «Я приказал артиллерии бить по высотным и богатым дворцам, по церквям и попам... Я сжег большой дом Грушевского, и он на протяжении трех суток пылал ярким пламенем». Позже Муравьев хвастался своими подвигами: «Мы идем огнем и мечом устанавливать советскую власть. Я занял город, бил по дворцам и церквям... бил, никому не давайте пощады! 28 января Дума (Киева) просила перемирия. В ответ я приказал душит их газами. Сотни генералов, а может и тысячи, были безжалостно убиты... Так мы мстили. Мы могли остановить гнев мести, однако мы НЕ делали этого, потому что наш лозунг — быть беспощадными"
Муравьев первым в той "Гражданской" войне использовал ядовитые газы (причем сам в этом признался), запрещены всеми международными соглашениями как изуверская оружие. Газы помогли его армии захватить мосты через Днепр и преодолеть оборонительные укрепления украинских войск на днепровских кручах.
ПЫ.СЫ. Почти сто лет прошло... и снова те же и почти там же... И газы и ЭСЕРЫ...
Опубликовано на POLITOTA d3.ru
Комментарии
1)Нет конца. Ушёл Муравьёв из Киева по приказу Москвы, или немцы подошли ?
2) Когда Муравьёв потрошил Киев, существовала ли власть Раковского-Пятакова в Харькове ?
3) В январе-феврале 1918 г . существовала только Красная гвардия. Откуда были бойцы у Муравьёва ? Да ещё с артиллерией ?