Т. Шевченко - Н. Маркевичу -или "вперед - в прошлое/будущее - А. Макаревичу)

Тарас Шевченко

 

 Н. Маркевичу


Бандуристе, орле сизий! 
Добре тобі, брате: 
Маєш крила, маєш силу, 
Є коли літати. 
Тепер летиш в Україну — 
Тебе виглядають. 
Полетів би за тобою, 
Та хто привітає. 
Я й тут чужий, одинокий, 
І на Україні 
Я сирота, мій голубе, 
Як і на чужині. 
Чого ж серце б'ється, рветься? 
Я там одинокий. 
Одинокий...

а Украйна! 
А степи широкі! 
Там повіє буйнесенький, 
Як брат, заговорить; 
Там в широкім полі воля; 
Там синєє море 
Виграває, хвалить бога, 
Тугу розганяє; 
Там могили з буйним вітром 
В степу розмовляють, 
Розмовляють сумуючи, 
Отака їх мова: 
«Було колись — минулося, 
Не вернеться знову». 
Полетів би, послухав би, 
Заплакав би з ними... 
Та ба, доля приборкала 
Меж людьми чужими.

С.-Петербург, 9 мая 1840 року