Москали

 

Птаха        15.03.2013   10:31:57

Москали
"А москали - чужі люди.."
Кому то очень хочется вбить клин между Украиной и Россией
Москалями во времена Шевченко Тараса Григорьевича назывались все военнослужащие царской армии.
Срок службы был 25 лет. Поэтому молодым девушкам на территории всей царской России было очень опасно и не разумно влюбляться в этих мужчин... девушка становилась "покрыткою"..а её дети "байструкамы"
Тогда это был позор! 
Сегодня желтая преса пытается на чужой славе заработать бонусы. И называют русских москалямы.
Эту линию поддерживают двумя руками фашиствующие националисты Украины!

Я не агитирую читать поэта или восхищаться его картинами, я считаю своим долгом сказать -

І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ, І НЕНАРОЖДЕННИМ

ЗЕМЛЯКАМ МОЇМ В УКРАЙНІ І НЕ В УКРАЙНІ МОЄ ДРУЖНЄЄ ПОСЛАНІЄ

Аще кто речет, яко люблю бога, а брата своего ненавижу, ложь есть.
Соборное послание Иоанна Глава 4, ст. 20.

І смеркає, і світає,
День божий минає,
І знову люд потомлений
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає -
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають, -
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають.;:
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродивії
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
...
на фото картина Т. Шевченко
 




Комментарии:

Птаха       15.03.2013   12:43:56

Не нарікаю я на Бога,
Не нарікаю ні на кого.
Я сам себе, дурний, дурю,
Та ще й співаючи. Орю
Свій переліг — убогу ниву! —
Та сію слово. Добрі жнива
Колись-то будуть. І дурю!
Себе-таки, себе самого,
А більше, бачиться, нікого?

Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою!
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясною!
Орися ж ти, розвернися,
Полем розстелися!
Та посійся добрим житом,
Долею полийся!
Розвернися ж на всі боки,
Ниво-десятино!
Та посійся не словами,
А розумом, ниво!
Вийдуть люди жито жати...
Веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж,
Убогая ниво!!!

Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучче одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на бога!

5 жовтня [1860 С.-Петербург]

на фото картина Т.Шевченко