Чудовий Дніпро при тихій погоді
Рідкісний птах долетить до середини Дніпра. Рідкісний хохол пукнет без прігляда ЦРУ.
Плавно мчать крізь ліси фантазейные і гори врунейные бредні Наливайченко. Ні зашелохнет, ні прогримить. Дивишся і не знаєш, ідіот чи не ідіот... Дурнувато-величаве особа велике в ширину. Здається, неначе увесь він вилитий зі скла і неначе блакитний дзеркальний борозна брехні по лобі, без міри в ширину, без кінця в довжину, плине і в'ється по зеленому лику.
Любо б тоді й жаркому сонцю Обамі глянути з височини і опустити від подиву промені у холод скляних вод політичних, і прибережним Яценюкам яскраво осветиться в його водах.
Зеленокудрые! Вони припали разом з польовими квітами Правого сектора до політичних вод Обами і, схилившися, дивляться у них, не надивляться, і не намилуються світлими ликами своїми, і посміхаються над чудиком Обамою, але вітають його, киваючи головами. В середину Дніпра вони вже не сміють глянути: після брехні Наливайченко ніхто, крім сонця Обами і блакитного неба Євросоюзу, не дивиться в нього.
Після того, шо ляпнув Наливайченко, рідкісний птах долетить до середини Дніпра, помре від сміху. Пишний брехун! Йому немає рівного в світі.
Ляпнув хохол, Обама не перехрестився, став козенятком.
Комментарии
Тоді вас люди називали псами,
Бо ви лизали німцям постоли,
Кричали «Хайль!» охриплими басами
І «Ще не вмерла...» голосно ревли.
Де ви ішли – там пустка і руїна,
І трупи не вміщалися до ям.
Плювала кров`ю «ненька Україна»
У морди вам і вашим хазяям.
Ви пропили б уже її, небогу,
Розпродали і нас по всій землі,
Коли б тоді Вкраїні на підмогу
Зі сходу не вернулись «москалі»
Тепер ви знов, позв’язувавши кості,
Торгуєте і оптом, і в роздріб,
Нових катів запрошуєте в гості
На українське сало і на хліб.
Тогда вас люди называли псами,
Вы немцам же лизали сапоги,
Кричали «Хайль!» хриплыми басами
И «Ще не вмерла» распевали как могли.
Где вы прошли – пустыни и руины
И трупы были всюду — тут и там.
Плевала кровью «ненька Україна»
И в морду вам и вашим господам.
Вы б пропили ее уже бы всю, ей-богу,
От всей страны и до горсти земли,
Когда бы Украине на подмогу
С востока не вернулись «москали».
Теперь вы снова, завязавши кости,
Торгуете всем тем, что видите кругом,
И новых палачей зовете в гости
На украинский хлеб, на сало, самогон.
И не с запада, а с востока.
Вот так - то, москаль, косящий под украинца.