Майдан. Проект чи провокація?

На модерации Отложенный Майдан. Проект чи провокація?

 

Провокація теж може бути проектом, як і навпаки. Що і відбувається в Україні в одному з цих двох форматів.

Всі втомлені прогнозами, порадами та діаметрально протилежними оцінками. Тому відразу з площини "хто винуватий" і "що робити" перейду в площину як робити. Оскільки проект повинен мати якусь зрозумілу для всіх його учасників, в даному випадку для мільйонів протестувальників, мету, визначемо її словами Арсенія Яценюка: "Відставка уряду, дострокові президентські та парламентські вибори".

Цілком зрозуміла людям мета - уряд лише "розпилює" бюджет, Президент це контролює, а парламентарі, зокрема опозиційні, на цей процес вплинути не можуть або не хочуть. Тому всіх логічно замінити. Чи не всіх? А якщо не всіх то кого й на кого? Банальні питання, які ніхто чомусь не задає. Всіх цікавить інше - де вождь, котрий поведе на барикади? Добре, знайдеться вождь і поведе. Прольється кров, народ змете ненависний "Беркут", не обов'язково той котрий бив дітей, або поб'є зовсім і не "беркутят", а таких самих дітей, лише одягнених у міліцейську форму, захопить державні установи... А далі? Хтось має відповідь на це питання? Хтось має мужність взяти на себе відповідальність коли трапиться все навпаки - міліція, спецпідрозділи, провокатори - застосують зброю і юрба кинеться навтьоки, топчучи вбитих та поранених?..

Немає таких. І добре.

Тому, коли будь-яка політична повія на сцені Майдану, дегенеративному шоу чи з трибуни у сесійній залі, заявляє якусь мету - вимагайте у неї наступне:

1.

Конкретики. Скажімо та ж відставка уряду - в який спосіб, послідовність дій, термін виконання і хто відповідальний.

2. Власного розуміння. Навіщо ця мета? Поставити своїх "розпилювачів"? Так пиляти вже нічого! Тому має бути не просто заміна уряду, а заміна задля порятунку економіки України, а на це вже має бути Програма дій. Вона є?

3. Відповідальності. Обраний кошовий отаман чи гетьман, на термін дії своїх владних повноважень, ці повноваження мали фактично не обмежені. Потім наступала розплата. Часом у вигляді почестей, а бувало і зі смертельним результатом - якщо вождь виявився не тим за кого себе видавав.

Це мало би виглядати так - Я, крутий перець, народний депутат і месія, пропоную вам наступні дії задля досягнення такої-то мети. Ви, народ, маєте в кількості такій-то, тоді-то, зробити те-то. Якщо мій план провалиться - зобов'язуюсь скласти мандати, переписати майно в користь постраждалих від моєї тупості та піти замолювати гріхи в монастир або Качанівську колонію.

Якщо ніхто з політиків не готовий так вчинити - розходьтесь по домівках, це все провокація заради задоволення власних політичних амбіцій. Об'єднуйтесь на місцях та висувайте нових лідерів зі своїх рядів. Таких які тричі відмовляться, як колись кошові та гетьмани, перш ніж взяти на себе відповідальність за життя та долю людей.

Юрій Ситник

Голова обласної громадської організації «Перехід», представник міжнародної громадської організації «Українська Громада» у Львові.

http://vgolos.com.ua/blogs/maydan_proekt_chy_provokatsiya_125986.html