Всім народам і кожній людині
На модерации
Отложенный
ВСІМ НАРОДАМ І КОЖНІЙ ЛЮДИНІ
МІЙ ЩЕМНИЙ ПЛАЧ, МОЄ ПОСЛАННЯ...
СПАСІТЬ, БО НЕВИМОВНИЙ БІЛЬ У СПИНІ.
СПАСІТЬ - ХАЙ БІЛЬ НАРЕШТІ ПЕРЕСТАНЕ.
В темниці плачу і кляну...
Схватили лихі люди
і запроторили на глум,
Сказали - більш не будеш.
Я їх пізнала: вони з гір,
Що пилом сиплять землю.
Там не блищить в них Синевір
І не росте Говерла.
Там України в них нема
З садочком і хрущами.
Робота в них немов тюрма-
в землі довбати камінь.
Я їх жаліла та проте
Сьогодні мені лячно,
Що серце вже до них пусте,
Нічого в нім не бачу.
Там лише той, байбак один,
Здоровий як Говерла.
Він Україну прихопив,
але вона не вмерла.
Вернуться ще мої часи
і я прийду з косою.
Я їм не дам уже рости.
Зроблю з них купу гною.
Я зроду катом не була.
Та якби катувала.
Я б роздяглася догола,
Лягла б - і не давала.
Нехай би бігав і просив
І обіцяв завзято,
Що ради оції краси
Продасть і маму й тата.
І що віддасть усе, усе...
Життя і рідний край...
Я б тільки хмурила лице
На кожне його "дай".
Я б мучила до сліз його,
Сміялась би манірно...
Тягнула б ніжно так - ого,
А хто вкрав Межигіря.
Ти думаєш, що я оце
Тобі щось показала.
Я відірву тобі яйце,
Що ти зїв моє сало.
А друге кину у окріп...
Хоч знаю - цього мало...
Я знаю, що це буде гріх,
та я б ТАК катувала.
Записано у Панька Бугая.
Комментарии
И по поводу размещения --- Было бы лучше читать,если без растяжи строк Зачем тянуть на 2-3 экрана
Бумагу надо экономить