Антивірусне пз

З розвитком Інтернету проблема антивірусного захисту стає важливою складовою в системі персональної та корпоративної комп'ютерної безпеки. Інформаційний канал Subscribe.ru і сервіс онлайн-опитувань "Глас Рунету" провели дослідження з метою выясненить ставлення користувачів Рунета до даної проблеми.
Опитування активної (місячної) аудиторії Рунета в 2002 і 2010 роках показали, що вплив шкідливого пз і зараження комп'ютерів користувачів вірусами стало відбуватися з більшою частотой.Однако використання антивірусного програмного забезпечення по -, як і раніше дозволяє більшості користувачів Рунета уникати значного збитку. Тому, не дивлячись на те, що сьогодні у 10% учасників опитування комп'ютер вражається вірусами щодня, а в 25% - частіше одного разу на місяць, тільки 16% опитаних збиток оцінюється в діапазоні від "середнього" до "важкого".
Лише 4% опитаних в 2002 році і 5% опитаних в 2010 році заявили, що на комп'ютері, на якому вони працювали в момент опитування, не встановлено жодного антивірусного пз. Основна відмінність полягає лише в тому, що на домашніх комп'ютерах в 80% випадків це ЗА встановлював сам респондент, а на офісних комп'ютерах він робив це лише 48% випадків, тоді як у 43% випадків цим займалися відповідні фахівці компанії.
Якщо розглядати найбільш поширені марки встановленого і використовується в якості основного антивірусного пз, то можна побачити, що трійку лідерів складають Kaspersky Lab (30% домашніх і 35% офісних комп'ютерів), Avast! (22% домашніх і 8% офісних комп'ютерів) і Eset NOD32 (19% домашніх і 21% офісних комп'ютерів). У другому ешелоні можна виділити Dr.Web (8% домашніх і 10% офісних комп'ютерів), Avira AntiVir (4% домашніх і 4% офісних комп'ютерів) і Norton AntiVirus (4% домашніх і 6% офісних комп'ютерів).
Більшість (76%) опитаних користувачів Рунета найближчим часом не планують замінювати використовуване антивірусне пз на продукцію інших виробників.
Найбільш поширеними продуктами є комплексні багатофункціональні програми типу Internet Security/Workstations - вони встановлені на 45% домашніх і 48% офісних комп'ютерів з числа оснащених антивірусним пз. Другу позицію займає локальне на основі простої антивірусного сканера з можливістю оновлення сигнатур типу AV/Personal Pro - 34% домашніх і 32% офісних комп'ютерів з числа оснащених антивірусним пз. Утилітами для разової перевірки або лікування ПК без функції постійного моніторингу є не більше 3% встановлених програм.
Близько половини комп'ютерів респондентів (у тому числі, 67% офісних і 47% домашніх) з числа оснащених антивірусним пз мають ліцензійні версії цього. Безкоштовні (freeware) програми для приватного домашнього/некомерційного використання стоять на 22% домашніх і 10% офісних комп'ютерів. Умовно-безкоштовні (shareware) або демонстраційні версії - на 15% домашніх і 8% офісних комп'ютерів.

Неліцензійні (у тому числі, зламані) - на 9% домашніх і 6% офісних комп'ютерів з числа оснащених антивірусним пз.
Чим керуються користувачі Рунету при виборі антивірусного пз? У числі головних факторів учасники опитування назвали здатність виявляти невідомі загрози з допомогою проактивних технологій - евристики, блокаторів (64%), швидкість оновлення антивірусних баз сигнатур нових шкідливих програм (61%), здатність відновлювати працездатність системи після видалення/лікування заражених файлів (59%). Серед інших важливих критеріїв особливо виділяються швидкість сканування файлів комп'ютера (47%), розширений склад програмного пакета - монітор, сканер, брандмауер, спеціальні модулі - (44%), прийнятний об'єм використовуваної оперативної пам'яті, не погіршує продуктивності системи (42%), простий і зручний інтерфейс (40%), відсутність або мінімум помилкових спрацьовувань (34%).
останнім часом великої популярності набула безкоштовне антивірусне пз, що надається розробниками в маркетингових цілях, яке можна завантажити з їх офіційних сайтів. У ході опитування було виявлено ставлення користувачів Рунета до таких продуктам.Оказалось, що більшість опитаних, в першу чергу ті, хто в даний час використовує продукцію Avast!, Avira AntiVir і Eset NOD32, вважають їх відповідним рішенням для домашніх користувачів і всіх, хто не пред'являє підвищених вимог до захисту інформації (49% зовсім і 24% швидше згодні з такою думкою), а також можливістю отримати базовий набір захисних функцій (32% і зовсім 40% швидше згодні з такою думкою). Однак, з іншого боку, це рішення не підходить для компаній і всіх, кому потрібні підвищені вимоги до захисту інформації (48% зовсім і 33% швидше згодні з такою думкою) і може розглядатися лише як вимушена, тимчасова міра при нестачі коштів (24% і зовсім 29% швидше згодні з такою думкою). До цієї точки зору схиляються в основному ті, хто в даний час використовує продукцію Kaspersky Lab, Norton AntiVirus і Dr.Web.
Близько половини (45%) опитаних вважають використання безкоштовного антивірусного пз відмінним, а близько третини (34%) гарним способом протестувати продукт перед ухваленням рішення про покупку ліцензійної версії з повним функціоналом. Головний недолік безкоштовного пз, на думку більшості (64%) опитаних, полягає в тому, що воно підходить для виявлення окремих видів шкідливих програм, але не для комплексного захисту. Однак лише чверть (27%) опитаних вважають, що безкоштовні антивіруси незручні в експлуатації, вимагають постійного втручання користувача, переналаштування і перевстановлення. Радикальну ж позицію заперечення - безкоштовні антивіруси реально нічого не роблять, а тільки видають повідомлення про виявлені віруси/погрози і агітують за покупку ліцензійних версій - підтримали 24% опитаних.