Про те, як вбивство слідчого замінили на «самогубство»

На модерации Отложенный

Нагадуємо про подію, яка сталася 19 травня 2010 року в Староміському райвідділі міліції, в службовому кабінеті №207, на Ленінградській, 73, м. Вінниці де керівником даного підрозділу був полковник міліції Дубецький Ю.О., його заступник Бондаренко І.М., начальник відділення по слідству Кушнір В.М. Слідчий Дзьонь В.В. прийшов на службу у підрозділ з 01 березня 2010 року після закінчення з відзнакою слідчого факультету Одеського державного юридичного університету МВС України. Під час виконання своїх службових обов’язків слідчий даного підрозділу старший лейтенант міліції Дзьонь Валентин Валентинович в своєму службовому кабінеті в робочий час був закатований співробітниками слідчого відділення цього підрозділу та застрелений з табельної зброї Суслика Максима Петровича: «тому що мертві не розповідають правду». Батьки, родичі, друзі, однокурсники Валентина до цього часу вкрай стурбовані і засуджують такий перебіг подій в кінці робочого дня в міліцейському підрозділі м. Вінниці.

Ще за 40 хвилин, у 17 год. 20 хв., до щоденної вечірньої наради слідчого відділення Староміського райвідділу міліції начальник слідчого відділення Кушнір Володимир, який в той день 19 травня 2010 року відмічав день народження свого сина, якому виповнилось два роки, разом із заступником по слідству Сусликом Максимом, в якого була зброя в кобурі на поясі, та ст. слідчою Цвях Ольгою зайшли до слідчого Дзьоня Валентина в кабінет № 207, щоб з’ясувати чи поїхав він на затримання підозрюваної особи. На вимогу присутніх керівників слідчий Дзьонь В. не погодився на незаконне затримання підозрюваного в ІТТ (ізолятор тимчасового тримання), в якого закінчувався термін перебування в ІТТ о 18 год. 00 хв. 19.05.2010 року. Кримінальна справа по цій особі знаходилась в слідчого Дзьоня Валентина і він як слідчий приймав рішення і відповідав за свої дії згідно КПК України.

Начальник слідства Кушнір Володимир, із своїм заступником Сусликом Максимом та ст. слідчою Цвях Ольгою перекрили прохід шафою, щоб Валентин не зміг втекти з кабінету і за відмову вчинили фізичну розправу над слідчим та заради власного уникнення відповідальності за катування свого колеги прийшли до висновку - «мертві правди не розкажуть» і один із присутніх в кабінетіздійснив постріл з відстані в спину Валентина. Перед пострілом його тримали прижатим грудьми та обличчям до стіни, куля пройшла через тіло і застрягла в стіні на висоті 133 см. Після пострілу о 17 год. 35 хв. положили Валентина лежати на полу під стіною і стікати кров’ю, з 23-ма тілесними ушкодженнями на голові та переломом 11 ребра ззаду біля-хребтовій лінії в районі поясниці, вказано в акті судово-медичної експертизи. Нелюди зробили прохід між стіною і шафою щоб вийти, замкнули кабінет і розійшлися по своїх кабінетах придумувати собі алібі і тільки через 40 хвилин о 18 год.15 хв. викликали швидку допомогу. Живим їм свідок не потрібний!

Кожен із цих трьох нелюдів під час слідчих дій при відтворенні обстановки та обставин на місці події показали три різні положення тіла Валентина перед пострілом «в себе», навіть вказали на відсутність пістолета в його руках.

 

Посадовці знайшли вихід

 

На місце пригоди прибули: - начальник УМВС у Вінницькій області Нонік В.В., його заступник Хорзов А.І., заступник по кадрам УМВС Остапчук В.М., начальник Вінницького МУ Куций Ю.І., прокурор Вінницької області Шморгун О.С. заступник прокурора Вінницької області Сичук В.В., прокурор Староміськоїпрокуратури м. Вінниці Шидловський В.С., який особисто виніс постанову від 21.05.2010 року про службову недбалість всіх працівників РВ (без особи), без будь-яких висновків експертиз і розпочав слідство по одній версії - «самогубство» з надією на експерта Жука В’ячеслава, який особисто сам робив огляд тіла на місці події, оцінив обстановку і в акті судово-медичної експертизи змінив постріл в спину на постріл спереду під заказану версію.

З першого часу вбивства Валентина посадові правоохоронці провели нараду і дійшли висновку, розглядати подію, як «самогубство» - нібито слідчий викрав пістолет в Суслика Максима і вистрелив «сам в себе». Оперативний черговий області передав до МВС України два різних повідомлення від двох різних служб УМВС області, перше - про викрадення зброї слідчим Дзьонь В.В. в заступника начальника слідчого відділення Суслика М.П. з кобури на поясі, друге - викрадення в кабінеті № 211 із сейфу Суслика. В судовому засіданні Хорзов А. повідомив, що: «перша версія викрадення зброї з кобури була неправдоподібна то ми вирішили залишити другу версію, із сейфу», є в протоколі засідання суду.

Головний слідчий обласної міліції Хорзов Анатолій разом прокурорм Сичуком Володимиром оглянули місце події і своїм «багатим слідчим досвідом» придумали, як списати під «самогубство» слідчого Дзьоня Валентина. Про придуманий сценарій події Хорзов А. розповів слідчим в кабінеті Кушніра Володимира і наказав їм зазубрити на пам’ять його сценарій так, як на відмінно вивчив учасник події начальник слідчого відділення Кушнір Володимир. На другий день кожний під диктовку в слідчому управлінні УМВС писали пояснення на імя прокурора Шидловського В. за придуманим сценарієм «самогубства» та різних наклепів на загиблого, щоб більше було підстав у придуманій версії про подію. Кожний слідчий вказував на свою «глухоту», що не чув звуку пострілу із бойового пістолета Макарова в невеликому приміщенні, особливо Цвях Ольга. В подальшому свідки вказали про це в протоколах допиту та повторювали брехливі свідчення в суді, де їх також підтримали заступники слідчого управління УМВС області Андрощук Віталій та Кримчук Сергій, підлеглі Хорзова Анатолія.

Начальник УМВС області Валерій Нонік наказав особовому складу Староміського РВ та всім іншим співробітникам ОВС області зберігати таємницю правдивої події. Наказав службі ЦГЗ УМВС області терміново на другий день 20.05.2010 року зібрати брифінг, на якому він повідомив через засоби масової інформації своє брехливе тлумачення про «самогубство» слідчого, який нібито «зробив» постріл з пістолета собі в скроню. Цілий генерал Нонік В. не зміг встановити в яку частину тіла було кульове поранення, хоча був на місці пригоди.

Ми, батьки, були присутні в службовому кабінеті сина № 207 перед оглядом експертами місця події біля самого тіла сина Валентина, який лежав на полу вздовж стіни, впертий правою стороною тіла до стіни, на підлозі та на столі ніякого пістолета не знаходили тому, що його в кабінеті не було. На обличчі бачили свіжі рани. Після огляду тіла сина та кабінету ми стояли в коридорі і почули команду «давай бистро», в цей час побачили як заносили до 207 кабінету офісне крісло синьою обшивкою із сусіднього кабінету. В цей час керівництво Староміського РВ старалось нас, батьків, забрати з коридору, щоб ми не могли бачити зміну обстановки та зміну тіла в кабінеті для приховування слідів вбивства. Експерти-криміналісти НДЕКЦ УМВС Воротнюк Олег, Капіца Анатолій, Тростогон Людмила по сценарію Хорзова А., який в той час був куратором цієї служби, змінили початкове положення тіла потерпілого та обстановку на місці події, підложили пістолет Суслика Максима на стіл, де лежало тіло Валентина, зробили фото та відео зйомку місця події під версію «самогубство» і зразу після цього забрали тіло до моргу. Обстановка та положення тіла на фотознімках фото-таблиці

в матеріалах справи не відповідають протоколу огляду місця події і тому, що ми бачили на свої очі в кабінеті біля сина Валентина, з послідуючим змивом відбитків пальців рук з пістолета Макарова. Експерти НДЕКЦ УМВС області сфабрикували подію для матеріалів кримінальної справи по придуманій версії «самогубство».

Із самого початку досудового слідства ст. слідчий прокуратури м. Вінниці Гупяк Сергій розпочав розслідування по готовій версії – «самогубство», без обвинуваченої особи, де «свідками» події стали всі слідчі слідчого відділення Староміського РВ міліції на чолі з начальником слідчого відділення Кушніром Володимиром і його співучасниками. Всі підтримали придуманий сценарій А. Хорзова, щоб залишитись працювати на своїх посадах. Під час допиту вони давали слідству придумані брехливі свідчення, щодо загибелі слідчого, які в подальшому нічим не підтверджені. Кримінальну справу по «самогубству готували в архів.

Всі експертні висновки та документи в 9 томах матеріалів справи вказують на протилежну подію - умисне вбивство, про слідство прокуратури

 

Приховали докази вбивства судово-медичні експерти

 

Щоб надійно закріпити версію імені Хорзова «самогубство», начальник бюро СМЕ Вінницької області Воронов В.Т. та його підлеглі судово-медичні експерти Жук В’ячеслав, Мусієнко Дмитро, Бобков Петро, стали свідомо на злочинний шлях.

В дослідницькій частині акту та у висновку СМЕ змінили напрямок ранового каналу в тілі потерпілого (отвір в тілі від кулі), не дослідили рановий канал, робили свідомо розбіжності розмірів кульових отворів спереду та ззаду під версію «самогубство».

Перелом ззаду біля-хребтовій лінії 11 ребра в районі поясниці зв’язали із пошкодженням від кулі, якщо вхід кулі ззаду в районі лопатки. вказали 23 рани на голові появились при падінні об оточуючі предмети, на яких відсутні сліди крові чи волосся. У своєму висновку медичний експерт криміналіст речових доказів Бобков Петро не дослідив вирізки шкіри вхідного та вихідного кульового поранення, вказав постріл впритул спереду, але опалення волосся відсутнє як спереду так і ззаду. Одяг потерпілого з кульовим пошкодженням тканини не досліджувався. Всі недоліки перевіряються в установі МОЗ України.

На початку додаткового розслідування у вересні 2013 року сам Воронов В’ячеслав у затверджений раніше акт знищення речових доказів з підписами членів комісії, вписав дві вирізки шкіри з кульовим пошкодженням Дзьоня Валентина і без будь-якого письмового дозволу слідчо-судових органів провів їх поховання для знищення своїх слідів злочину з підробленими вирізками шкіри. По даному злочину винесено кримінальне провадження прокуратурою м. Вінниці, проводиться розслідування. Ось так професійно вказані експерти з начальником укрили сліди умисного вбивства слідчого, не боячись кримінальної відповідальності. А кому їх карати за таке… ???

 

Слухання справи в суді

 

Матеріали недослідженої кримінальної справи по обвинуваченню Суслпика М. за вказівкою керівництва обласної прокуратури терміново були передані до суду м. Вінниці. Із червня 2011 року по квітень 2013 року Вінницький міський суд, під головуванням судді Чернюка І.В., розбирався у 9 томах справи і цілих 22 місяці вивчав експертизи, слухав свідків, безпідставно відхиляв наші клопотання, крім того відхилено суддею 5 відводів прокуророві та 10 відводів судді.

Ми неодноразово наполягали дослідити в судовому слідстві та притягнути до кримінальної відповідальності всіх злочинців за умисне вбивство нашого сина Валентина, але суддя Чернюк Ігор не дотримувався норм права та законодавства, не хотів дослідити дійсні обставини по матеріалам справи, залишив на волі бувшого заступника слідчого відділення Суслика Максима за службову недбалість за ч.2 ст.367 КК України, бо нібито слідчий Дзьонь Валентин «викрав» в нього табельну зброю, «сам собі пострілом зі зброї зробив» смертельне поранення в серце. Суддя не вбачав разом з прокурором Грабаром Максимом в матеріалах справи та в наших доказах те, що потерпілий не міг нанести собі на голові 23 тілесні ушкодження та зробити перелом 11 ребра ззаду біля-хребтовій лінії в районі поясниці, про це вказано в акті судово-медичної експертизи.

Прокурор Грабар М. із захисником в судових засіданнях із самого початку в судових засіданнях зайняв позицію захисту обвинуваченого Суслика Максима, щоб залишити придуманий злочин за ч.2 ст. 367 КК України з підпертою постановою слідчого Горбатюка В.В. про відмову в порушенні кримінальної справи про викрадення зброї та боєприпасів Дзьонь Валентином за ч.1 ст. 262 КК України, відмовив в зв’язку із смертю, а подія злочину залишена. Така задумка прокурора.

Клопотання про озвучування в судовому засіданні експертизи спеціаліста МВС України, де є висновки перевірки слідчих міліціонерів підрозділу на детекторі брехні і підтверджена участь кожного із перевірених у скоєнні важкого злочину - вбивство слідчого Дзьоня Валентина було відхилено. Для проведення такої експертизи в даній галузі була винесена постанова слідчим прокуратури для залучення спеціаліста за вказівкою одним із заступників прокурора Вінницької області в 2010 році. Суддя Чернюк Ігор спільно із прокурором Грабаром Максимом вказану експертизу спеціаліста безпідставно відхилили, не обґрунтовуючи правовими нормами.

Всі заявлені нами недоліки в матеріалах кримінальної справи були надані до Апеляційного суду Вінницької області, який ухвалою скасував винесений вирок суддею Чернюком І.В. і кримінальна справа по обвинуваченню Суслика М.П. за ч.2 ст. 367 КК України повернута на додаткове розслідування прокурору Вінницької області.

В матеріалах кримінальної справи по умисному вбивству зібрані всі факти, докази та мотив вбивства слідчого Дзьоня Валентина, які в досудовому та судовому слідстві не бралися до уваги.

 

Прокурори шукають причини не розслідувати умисне вбивство

 

Після нашого звернення до Генерального прокурора України, прокуратура Вінницької області в 2014 році відкрила кримінальне провадження за ознаками злочину, передбачене (умисне вбивство) ч.1 ст. 115 КК України, якої дуже не хотіли бачити в матеріалах кримінальної справи учасники події та їхні покровителі, які мають пряме відношення до укриття умисного вбивства,

В додатковому досудовому розслідуванні перебуває кримінальне провадження у звязку із смертю Дзьоня Валентина за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 367, ч.1 ст.115, ч.1 ст.262 КК України.

Заступник прокурора Вінницької області Козачук М. та прокурор Країло К. на наші письмові заяви про винесення постанови про виділення кримінального правопорушення та закриття злочину кримінального провадження за відсутності події злочину, передбаченого ч.1 ст.262 КК України, за фактом викрадення зброї слідчим Дзьонь В, дали нам однакові відповіді як під копірку, про призначення ряд

судових експертиз в м. Києві. Вони мабуть не знають, що судові експертизи були призначені за нашими клопотаннями з відповідними питаннями на їх проведення прокурор Країло Констянтин продовжує дотримуватися попередньої схеми розслідування, яка написана у постанові слідчим обласної прокуратури Горбатюком В.В., за вказівкою, де відмовив в порушенні кримінальної справи по обвинуваченню Дзьоня В.В. за ч.1 ст.262 КК України по факту викрадення ним зброї та боєприпасів, відмовив в зв’язку із смертю. В отриманому з м. Києва висновку судових експертів є підтвердження про відсутність відбитків пальців рук Дзьоня Валентина на пістолеті Суслика М. В матеріалах кримінальної справи є всі експертні висновки та протоколи допиту ще за 2010 рік які підтверджують на те, що Валентин ніякої зброї з боєприпасами не викрадав і події злочину не було, а значить і злочину за ч.2 ст.367 КК України, залишення зброї Сусликом М.П. також не було.

Наша чаша терпіння переповнена від такого розслідування під наглядом прокурора Країла К.А., який чи не може, чи не хоче розібратися у двох злочинах, тоді яка може бути довіра до такого охоронника законів в даному кримінальному провадженні.

В заключенні

 

Через засоби масової інформації звертаємось до представників вищої ланки обласної влади, голови Вінницької обласної адміністрації Анатолія Олійника, голови Вінницької обласної ради Сергія Свитка, а також до громадськості Вінниччини, щоб Ви із описаного нами про вбивство нашого сина знали «героїв» міліціонерів, про «практичну діяльність» посадовців обласних правоохоронних органів, які спільно з начальником установи обласного бюро СМЕ та експертами зловживали своїм службовим положенням, «дружно» все робили для укриття умисного вбивства «героями» міліції. Посадовці свідомо порушили статті 3, 8, 21, 23, 27, 28, 121 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу.

Ми звертаємосьдо цих самих співробітників міліції слідчих, експертів які стали заручниками гнилої системи та піддалися посадовцям, злочинцям-брехунам, які своєю посадовою владою надіялись списати людину, а матеріали сфабрикованої кримінальної справи кинути в архів, але цього не сталося. Хтось із вас ще працює в правоохоронних органах, хтось в юридичних структурах. (не вказуємо прізвищ), ви стали в захист нелюдів-вбивць. Вас заставили своїми діями та брехливістю принизити честь, гідність і порядність закатованого та застреленого вашого колегу, слідчого Дзьоня Валентина, з яким ви були в одному колективі, спілкувались, виконували разом свої службові обов’язки. Така подія могла статися з кожним із вас… Якщо у вас залишилась ще честь, совість, людяність тоді переступіть через свою боязливість і дайте правдиві покази про подію злочину. Вас завжди готовий вислухати відповідний слідчий обласної прокуратури Вінницької області. Скиньте тягар з душі. У вас є останній шанс себе захистити, подумайте про своє чисте майбутнє, за свою сім’ю, за батьків, за службу в ОВС та юридичних структурах. Розкриття злочину без вашої допомоги буде не на вашу користь. Ви самі за освітою юристи і знаєте як вам поступити в даній ситуації. Запамятайте, правда завжди перемагає брехню.

Написана нами стаття на підставі матеріалів кримінальної справи, повинна відновити у деяких в пам’яті подію 19 травня 2010 року після 17 год. 00 хв. - вбивство вашого колеги, слідчого старшого лейтенанта міліції Дзьоня Валентина.

Ми, батьки, ніколи не зупинемось ні перед ким і ні перед чим поки справу не доведемо до кінця. Честь офіцера нашому сину Валентину повністю відстоєм!

 Батьки та брат вбитого Дзьоня Валентина.

ЛЮСТРАТОР